Сьогодні минає рік, відколи відійшов у вічність Олександр Дмитрович Ковальчук (1970 — 2025).

З 2015 року він був на передовій — спершу в АТО, згодом в ООС. Виконував бойові завдання на Луганщині та Донеччині, тривалий час перебував в Авдіївській промзоні — одному з найважчих відрізків фронту. Там формувалися братерство, довіра та та сила, яких не ламають війна й випробування.

Олександр був молодшим сержантом, командиром відділення, надійним другом і побратимом.

Його вів уперед непохитний характер та вірність тим, хто поруч. Війна не зламала його, як не зламала й тих, хто знав його особисто.

13 січня 2025 року він відійшов у вічність унаслідок тяжкої хвороби. 14 січня його поховали в рідному Бабині. Для родини, друзів та побратимів цей день став болючою тишею, яку не заповнити словами.
Сьогодні ми згадуємо Олександра з вдячністю й теплом.

За його служіння, витримку, людяність і вірність Україні.
Вічна пам’ять!