На щиті: у четвер Оржиця попрощається зі своєю вірною донькою Русаковою Вітою

Біль, який неможливо виміряти. Втрата, яку неможливо осягнути. До селища Оржиці на місце свого останнього спочинку повертається полегла Захисниця України Русакова Віта Миколаївна. У четвер, 15 січня, ми схилимо голови у глибокій скорботі, зустрічаючи нашу Героїню.

Віта народилася 6 липня 1998 року в селі Чайківщина. Після закінчення місцевої школи, продовжила навчання у Староіржавецькій школі, де отримала повну загальну середню освіту. У 2016 році, закінчивши Хорольський міжрегіональний центр професійної підготовки, здобула омріяний фах майстра ресторанного обслуговування. Дівчина працювала у закладах харчування Оржиці та області, згодом працівницею з благоустрою у КП «Оржиця-комунсервіс» та техпрацівницею в Оржицькому опорному закладі. З початком повномасштабного вторгнення її сильний характер та незламні переконання, наполегливість і рішучість у прийнятті рішень, не дозволили залишатися осторонь. 9 серпня 2023 року Віта добровільно стала до лав Збройних Сил України. Пройшовши підготовку за спеціальністю санітар-стрілець, Віта самовіддано виконувала надскладні завдання: вона не лише рятувала побратимів, витягуючи їх з-під обстрілів на полі бою, а й дбала про них як старший кухар стрілецького батальйону, готуючи їжу та забезпечуючи побут.
Її бойовий шлях — це шлях справжньої самопожертви. Служила чесно, самовіддано, з глибокою вірою в нашу Перемогу. За свою сміливість та відданість старший солдат Русакова Віта була удостоєна трьох бойових відзнак – медалей «Сильному духом» (19.07.2024), «Незламному Захиснику України» (06.12.2024), «За честь і славу» (06.05.2025). Ці медалі назавжди залишаться у мами як реліквії пам’яті про відважну доньку.
25 серпня 2025 року на Куп’янському напрямку життя Віти обірвалося. Вона загинула під час виконання бойового завдання з доставки їжі та спорядження побратимам на передову. Вона виконала свою місію до останнього подиху… Їй назавжди залишиться 27.

Від імені всієї Оржицької громади висловлюємо найщиріші співчуття мамі Оксані Миколаївні, брату Володимиру, усім рідним, друзям та побратимам. Ми розділяємо цей невимовний біль. Красивою, доброю і порядною — такою Віта залишиться у нашій пам’яті назавжди.

Зустріньмо Героїню гідно – живим коридором пам’яті і поваги 15 січня близько 10.00 за маршрутом слідування траурного кортежу: с.Райозеро – с. Онішки – селище Оржиця. Чин відспівування проведуть у Свято-Преображенському храмі селища Оржиця по прибуттю. Траурна процесія прослідує до будинку Віти по вул. Молодіжна, 1, опісля відбудеться поховання на кладовищі селища Оржиця. Слідкуйте за повідомленнями про точніший час.