🕯 СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ. ПРОВЕЛИ ГЕРОЯ В ОСТАННЮ ДОРОГУ
Гребінківська селищна територіальна громада з невимовним болем у серці провела в останню земну дорогу свого Захисника — Фещенка Івана Володимировича.
Ми зустрічали його востаннє в тиші, яку не могли порушити навіть сльози. Схилені прапори, запалені свічки, погляди, сповнені скорботи й вдячності. Громада прощалась зі своїм сином — Героєм, який віддав життя за Україну.
Іван був світлом, був надією. Але війна внесла свій тяжкий шлях — шлях стати на захист.
Солдат, водій 1 мінометного взводу мінометної батареї 1 штурмового батальйону військової частини А4010, він до останнього подиху залишався вірним присязі та побратимам.
26 грудня 2025 року Іван загинув під час виконання бойового завдання поблизу Гуляйполя на Запорізькій землі — там, де вирішується наша свобода, там, де кожен метр землі политий кров’ю найкращих синів України.
Ми поховали Героя на рідній землі.
Земля Гребінок прийняла свого сина — тихо, з болем і молитвою.
Та разом із ним ми поховали частину серця мами і брата.
Вони залишились в скорботі. Їхній біль — це біль усієї громади. Жодні слова не здатні полегшити біль втрати, але наша пам’ять і наша підтримка — поруч.
Іван не повернеться додому, але він назавжди залишився з нами —
у кожному мирному ранку,
у кожному піднятому прапорі,
у кожному серці, що пам’ятає ціну свободи.
Герої не зникають. Вони стають тишею, яка говорить більше за слова.
Вони стають світлом, яке не згасає.
🕯 Вічна і світла пам’ять Захиснику України.
🕊 Низький уклін Герою.