Ціна «безкоштовного» сміття: чи варта репутація 1360 гривень?

Дорога до стихійного звалища — це шлях, який починається з неповаги до власного дому і закінчується чималим штрафом. Нещодавно, 15 січня, на засіданні адміністративної комісії було розглянуто протокол, складений інспекторами з благоустрою стосовно мешканки нашої громади. Її упіймали «на гарячому»: жінка не просто несла, а цілеспрямовано транспортувала непотріб зі свого двору до стихійного звалища за межами села.

Цього разу комісія проявила гуманність: порушницю «пожаліли» й обмежилися мінімальним штрафом у 340 гривень. Проте нагадаємо, що стаття 152 КУпАП передбачає за такі дії стягнення до 1360 гривень. Це була остання спроба вирішити питання «по-людськи». Надалі жодних поступок не буде — кожен, хто вивозить сміття у лісосмуги чи яри, сплачуватиме максимально можливу суму.

Варто замислитися: чи не заважко було нести той мішок аж за село, ризикуючи власною репутацією та гаманцем? Адже набагато простіше, цивілізованіше та, зрештою, дешевше укласти договір на централізоване вивезення відходів. За символічну плату сміття заберуть прямо від вашого порогу, а ви збережете чисте сумління та охайність нашого рідного краю.

Стихійні звалища не з’являються самі собою — їх створюють люди, які вважають, що «за селом не видно». Але природа все пам’ятає, а інспектори благоустрою тепер бачать усе. Не перетворюйте нашу громаду на смітник. Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.

Закликаємо кожного бути господарем не лише у своїй хаті, а й на спільній землі. Не чекайте візиту інспектора — підтримуйте чистоту добровільно. Адже повага від односельців і чисте довкілля коштують набагато дорожче за зекономлені на вивозі сміття копійки.

Пам’ятайте: чистота громади — це дзеркало душі її мешканців. Не псуйте власне відображення.