Сьогодні минає рік із дня загибелі воїна-захисника Дмитра Юрійовича Маланчиного.

Дмитро народився 31 січня 1996 року у селі Масівці, тут минули найкращі роки його дитинства. 1 вересня 2002 року майбутній захисник пішов у 1 клас місцевої школи, у якій навчався 7 років.

У 2009 році доля завела його разом з матір’ю на Віньковеччину, у село Великий Олександрів. Тут вони купили будинок, матір Наталія влаштувалася на роботу у місцеве підприємство, а Дмитро пішов навчатися у 8 клас Великоолександрівської гімназії, яку закінчив у 2011 році.

Хлопець був дуже добрим, товариським, готовий прийти кожному на допомогу. Після закінчення закладу вступив на навчання до Говорівського ПТУ, де отримав спеціальність тракториста. Потім проходив строкову службу. Деякий час працював у місцевому підприємстві.
У 2019 році одружився, переїхав у село Калюсик.

У 2022 році призваний на службу в ЗСУ, був стрільцем-помічником гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини А4921.

Своє життя Дмитро Маланчин віддав, отримавши тяжкі поранення поблизу населеного пункту Новоєлизаветівка Покровського району Донецької області 18 січня 2025 року. Поховали захисника у селі Масівці.

Вічна і світла пам’ять Герою!

#Герої_Віньковеччини