21 січня, минають роковини, як пішов у Вічність наш земляк, захисник України — Руслан Адамович Світач (19.01.1978 — 21.01.2025).
Рік тому зупинилося серце воїна, який до останнього подиху боровся за життя після важкого поранення, отриманого під Покровськом. Руслан Адамович став на захист Батьківщини в червні 2024 року, служив помічником гранатометника у 47-й окремій механізованій бригаді.
Захисник був людиною слова та великої душі. Він понад усе любив свою родину — батьків, дружину Ірину та своїх дітей. Його життя було прикладом доброти та щирості, а його загибель — це незагойна рана для всієї громади.
Сьогодні ми схиляємо голови у спільній молитві разом із дружиною Іриною Вікторівною, доньками Анною, Іриною та маленькою Богданою, батьками та всіма рідними.
Низький уклін Герою за мирне небо над нашими містами та селами. Його подвиг навіки вписаний в історію нашої незалежності.
Вічна пам’ять і слава Герою!