🕯Сьогодні, 21 січня, Борис Віталій Віталійович мав відзначати свій день народження, але жорстока війна обірвала його життя. Навіки 25.

Віталій народився 21 січня 2000 року. Навчався у Ніжинській ЗОШ №11.

Вищу освіту здобував у ВСП «Ніжинський фаховий коледж НУБіП України» та ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут», отримав диплом магістра. Працював у ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут», потім – Ніжинському фаховому коледжі культури і мистецтв імені Марії Заньковецької.
За життя він був активним хлопцем, грав на гітарі, брав участь у народній самодіяльності при Будинку культури.

Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року добровільно приєднався до лав ТРО, брав активну участь у бойових завданнях з оборони і стримування ворога для захисту рідного міста Ніжин, що на Чернігівщині.
У вересні 2022 року підписав контракт зі Збройними Силами України та долучився до складу школи загальновійськової підготовки 300-го навчального танкового полку 169-го навчального центру імені князя Ярослава Мудрого Сухопутних військ Збройних Сил України. Був одним із найкращих інструкторів загальновійськової підготовки, тож у 2022 р. його направили на навчання у Великобританію, також неодноразово був супроводжувачем групи. На посаді інструктора 6-го навчального взводу 1-го навчального курсу школи загальновійськової підготовки військової частини А1414 Борис Віталій “Джонсон” активно впроваджував свій бойовий досвід, передавав знання молодим бійцям та навчав Перемагати ворога.

У 2024 році у складі батальйонної тактичної групи 169-го навчального центру ім. Ярослава Мудрого Сухопутних Військ Збройних Сил України показав себе, як мужній воїн з високими показниками у бойовій підготовці, зразкову військову дисципліну, сумлінне виконання військового обов’язку. Віталій ніколи не жалівся на умови та завжди вірив в перемогу над ворогом. Він прагнув навчити якомога більше бійців та передати їм свої знання.

Брав активну участь у виконанні бойових завдань з оборони і стримування збройної агресії, при цьому проявляв мужність та сміливість.
Під час перебування на позиції в районі н.п. Зелений Гай Ізюмського району Харківської області швидко зреагував на чергову спробу штурму противника, проявив лідерські якості, вдало, злагоджено та без втрат відбив атаку ворога. Незважаючи на складну обстановку на полі бою, регулярно доставляв необхідне на передові позиції своїм побратимам. Виконував роль провідника між спостережними пунктами.
17.03.2025 р. під час виконання бойового завдання – проведення ротації на КСП «Мукачево» – внаслідок артилерійського обстрілу ворога БТР М113 сержант Борис Віталій Віталійович загинув від отриманих поранень.

21 березня 2025 року його поховали на Алеї Слави в рідному місті Ніжин.
У Віталія залишилися батьки, старша сестра, племінники і багато друзів.

У 2025 році на фасаді Ніжинської гімназії №11 на його честь відкрито меморіальну дошку
Просимо підписати петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Борису Віталію Віталійовичу. https://petition.president.gov.ua/petition/254528

Вічна слава та шана Герою!🇺🇦