Коротке життя — важливий слід в історії

Сьогодні у Маневицькому Центрі творчості дітей та юнацтва відбувся захід-реквієм, присвячений 30-річчю від Дня народження Героя України Андрія Снітка — мужнього захисника, патріота, сина України, чий життєвий шлях став прикладом самопожертви, відданості та безмежної любові до Батьківщини.
Захід об’єднав представників місцевої влади, педагогів, учнівську молодь, громадськість та небайдужих жителів громади. У залі панувала особлива атмосфера — тиша, наповнена скорботою, гордістю та вдячністю за подвиг молодого воїна, який віддав своє життя за свободу і незалежність України.
Андрій Снітко з юних років був активним, свідомим і небайдужим до долі своєї держави. Він брав активну участь у Революції Гідності, де загартувався його характер і сформувалося глибоке переконання, що майбутнє України потребує рішучих і відповідальних дій. Із початком російсько-української війни Андрій неодноразово звертався до військкоматів із проханням мобілізувати його на захист країни, однак щоразу отримував відмову — на той час йому лише виповнилося 18 років.
У травні 2014 року Андрій Снітко зробив свідомий і мужній вибір — вступив до батальйону «Азов» у Києві, обравши позивний «Хома». Він брав безпосередню участь у визволенні Маріуполя, проявляючи відвагу, дисципліну та бойове братерство. Згодом став учасником запеклих боїв за Іловайськ — одного з найтрагічніших епізодів війни.
20 серпня 2014 року під час зачистки будинку Андрій очолив трійку бійців і потрапив у засідку ворога. У критичний момент у бік українських воїнів була кинута граната. Не вагаючись ані секунди, Андрій накрив її своїм тілом, врятувавши життя двох побратимів. Від отриманих поранень він загинув, здійснивши подвиг найвищої жертовності — віддавши власне життя за інших.
Під час заходу зі словами глибокої поваги та вдячності виступив Маневицький селищний голова Олександр Гаврилюк. У своєму зверненні він наголосив, що подвиг Андрія Снітка є вічним символом мужності, честі та патріотизму, а пам’ять про Героя повинна жити в серцях кожного українця.
Особливо зворушливим став виступ мами Героя — Раїси Халик. Вона говорила просто і щиро, закликаючи пам’ятати, за що боровся і за що загинув її син, не втрачати віри та продовжувати боротьбу за країну, яку він любив.
Місцева волонтерка Галина Хмеляр разом із Маневицьким селищним головою висловили щиру подяку Раїсі Миколаївні за виховання справжнього патріота, людини з чіткими цінностями та внутрішньою силою.
У рамках заходу звучали патріотичні композиції, поетичні рядки, слова спогадів і вдячності. Історія Андрія Снітка цього дня звучала не як далеке минуле, а як жива правда про вибір, який може постати перед кожним. Його життя обірвалося занадто рано, але залишило по собі просте й сильне нагадування: свобода має конкретні імена, обличчя і долі. Пам’ять про Андрія живе у спогадах, у тиші хвилини мовчання, у словах, які передаються від старших до молодших, і в нашій щоденній відповідальності не дозволити цій історії бути забутою.