23 січня 2026 року Козелецька громада знову зібралася в скорботі. Цього дня ми прощалися з ще одним нашим Героєм – Крокосом Олександром Анатолійовичем, воїном, який віддав своє життя за Україну, за свободу і за наше майбутнє.

Чин похорону та церемонія прощання відбулися у Вознесенській церкві селища Козелець. До храму прийшли рідні, близькі, побратими, представники влади та жителі громади, аби гідно провести Захисника в останню путь.

Після церемонії у храмі похоронна процесія рушила до села Гламазди, до будинку Олександра Анатолійовича, а потім до кладовища, де Герой знайшов свій вічний спочинок на рідній землі. Уздовж шляху люди виходили, аби вшанувати пам’ять Захисника, віддати йому останню шану та подякувати за мир, який він виборював ціною власного життя.

Під час прощальних слів до присутніх звернулася заступник Козелецького селищного голови Олена Золотаревська. У її словах звучали щирі співчуття родині, глибока шана до мужності та самопожертви Героя, а також подяка за його відданість Україні. Прощальні слова також висловила і дружина загиблого Оксана Крокос, подякувавши всім присутнім за підтримку та світлу пам’ять про свого чоловіка.

Цей день став ще одним болючим нагадуванням про те, що війна торкається кожної родини, кожної громади. Але водночас він став днем єдності, гідності та пам’яті. Ми проводжали не просто людину – ми проводжали Героя, який до останнього подиху залишався вірним Україні.

Світла пам’ять про Крокоса Олександра Анатолійовича назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів та всієї громади.
Його ім’я назавжди вписане в історію нашої боротьби за свободу.

Вічна пам’ять та вічна слава Герою.