🕯ДО ДРУГОЇ РІЧНИЦІ ЗАГИБЕЛІ ГЕРОЯ З ПЕЧИН – ВАСИЛЯ НОЗДРІНА

Минає друга річниця з дня, коли війна забрала життя нашого земляка – Захисника України Василя Ноздріна. Час не стирає втрати, лише вчить жити з болем і пам’ятати тих, хто віддав за нас найдорожче.

Василь народився і виріс у рідному селі Печини. Тут минуло його дитинство, тут він закінчив школу, тут сформувався як людина. Професію зварювальника здобув у Тростянецькому ПТУ №25. Працював у Харкові, але серце тягнуло додому – до місця, де все знайоме і рідне.

Василь Ноздрін рано залишився без батьків, узяв на себе відповідальність за молодшого брата. Виховував сина, жив чесно і скромно, як живуть тисячі українців. Любив Україну, свій край, мріяв про мирне завтра, про сімейний затишок і щастя, яке здавалося таким близьким.

Та війна перекреслила плани. 4 грудня 2023 року Василь Васильович став на захист Батьківщини. Служив стрільцем-снайпером у десантно-штурмовому батальйоні. Сумлінно і гідно виконував бойові завдання, боронив свободу і незалежність України.

25 січня 2024 року на Запорізькому напрямку, поблизу населеного пункту Вербове, він зник безвісти. Понад рік рідні жили надією, чекали дзвінка, вірили в диво. Але у лютому 2025 року стало відомо те, чого найбільше боялися – Василь Ноздрін загинув у .

Василь Васильович Ноздрін похований на цвинтарі у рідному селі Печини. Указом Президента України №358 від 30 травня 2025 року Василя Ноздріна посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Йому присвоєно звання «Почесний громадянин Тростянецької міської територіальної громади».

Ми пам’ятаємо Василя Ноздріна не лише як воїна, а як сина, батька, брата, звичайну людину з добрим серцем і великою любов’ю до життя. Світла пам’ять Герою.

Вічна вдячність і шана за подвиг.

Герої не вмирають, вони назавжди у наших серцях.