Як багато втрат і трагедій, людського горя і сліз приніс російський ворог своїм вторгненням в Україну…
25 січня 2026 року у Ралівській громаді зі скорботою та болем у душі в останню земну дорогу провели Героя – Захисника України, жителя села Чуква, солдата, БІГУНЯКА Юрія Степановича.
Народився Юрій 28 квітня 1993 року в селі Чуква, де пройшло його дитинство, юність і подальше життя .Після закінчення Чукв’янської середньої школи навчався в ПТУ-24, здобув професію електрика. Своєї сім’ї не створив.
18 листопада 2024 року був призваний на військову службу та став на захист Батьківщини. Проходив службу на посаді номера обслуги 2 гармати 2 самохідного артилерійського взводу 4 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4594, на Дніпропетровщині, де 19 січня 2026 року зупинилося його серце.
За словами рідних і знайомих він був добрим, товариським, приязним, і завжди готовим прийти на допомогу.
Сьогодні Юрій востаннє побував на земних гостинах у рідній домівці та рідному селі. Провести Захисника до місця останнього спочинку прийшли побратими – військовослужбовці, представники духовенства, представники місцевої влади, жителі громади, друзі, однокласники і всі, хто знав Юрія.
Після прощання біля домівки загиблого воїна, відбулася заупокійна служба у місцевому храмі та поховання з релігійними і військовими почестями.
Вічний спочинок Герой знайшов на кладовищі с. Чуква.
Непоправна втрата, незагойна рана для найближчих, найрідніших людей та усієї громади. Страшна війна забрала люблячого сина, люблячого брата, друга, побратима… Плакали всі, бо болить…І боліти не перестане.
Розділяємо горе родини, низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою памʼяттю Героя – Захисника України.
Він наближав нашу Перемогу!
Слава і Шана Герою України!
Вічна пам’ять…