Щороку у січні світ відзначає День пам’яті жертв Голокосту, пов’язаний із визволенням концтабору Аушвіц у 1945 році. Під час трагедії Україна зазнала величезних втрат – близько 1,5 мільйона євреїв були знищені на її території.

У цей надзвичайно важливий день ми згадуємо та вшановуємо мільйони жертв влаштованого нацистами Голокосту – дітей, жінок та чоловіків, яких ганебний механізм масового вбивства прирік на жахливі страждання та несправедливість.

Під час Голокосту було вбито близько шести мільйонів євреїв, серед яких було 1,5 мільйона дітей. Вбитими були також мільйони осіб з переслідуваних груп: представники різних культур, релігій і соціальних верств.

Шість таборів смерті в Аушвіц-Біркенау, Белжеці, Хелмно, Майданеку, Собіборі і Треблінці були спеціально обладнані для масових вбивств. Лише в одному Аушвіці, який став для всього світу символом Голокосту, геноциду і терору, було вбито близько мільйона євреїв. Мільйони інших були ув’язнені, піддані знущанням і замордовані у масштабній мережі інших концентраційних таборів, де їх примушували до рабської праці, зокрема сексуального рабства, та медичних експериментів.

У Голокості Україна втратила 1,5 мільйона євреїв, які були знищені прямо на її території, в ямах та ярах на околицях міст і сіл. Одним з найвідоміших символів Голокосту у Східній Європі є Бабин Яр. Упродовж 1941-1943 років нацисти розстріляли там понад 100 тисяч людей, переважно євреїв, а також ромів, радянських військовополонених та українських націоналістів. Втім, за підрахунками дослідників, в Україні до 2000 «менших бабиних ярів» — місць, де нацисти убивали євреїв.

Голокост – це трагедія, яка не має забуття. Вона зобов’язує нас пам’ятати уроки історії, щоб подібні злочини ніколи більше не повторилися.