🕯Сьогодні 28 січня сержант Володимир Моісеєнко мав відзначати свій день народження, але жорстока війна обірвала його життя. Навіки 40.

Володимир народився 28 січня 1974 року в місті Ангарськ Іркутської області.
Навчався у середній школі в Шелеховському інтернаті Іркутської області. Підлітком його усиновили уродженці села Іржавець, з якими він переїхав до Ічнянського району.
У 1991 році закінчив Ічнянську філію Сокиринського професійно-технічного училища № 36 (тепер – Ічнянський професійний ліцей) за спеціальністю “тракторист-машиніст широкого профілю”.
Працював на Гужівському залізничному переїзді.
Призваний до Збройних сил України в березні 2014 року. Сержант, водій роти матеріального забезпечення 1-ї окремої танкової бригади.
Загинув 30 липня 2014 року біля села Шишкове Слов’яносербського району Луганської області.

Похований 2 серпня 2014 року в селі Іржавець Ічнянського району.
Указом Президента України № 708 від 8 вересня 2014 року “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України” нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

В пам’ять про Володимира Моісеєнка в березні 2015 року на будівлі Іржавецької загальноосвітньої школи та у вересні 2015 року на будівлі Ічнянського професійного аграрного ліцею встановлені меморіальні дошки. У 2017 році на честь Володимира Моісеєнка та загиблих воїнів 1-ї танкової Сіверської бригади в містечку Гончарівське встановлений меморіальний знак.

Світла пам’ять про справжнього патріота, українського воїна, який віддав своє життя, захищаючи нас і мирне українське небо, назавжди залишиться і збережеться в серцях тих, хто знав, любив і поважав Володимира.
Вічна пам’ять та шана Герою! 🇺🇦