Сьогодні ми схиляємо голови в пошані перед тими, хто у січні 1918 року став на захист молодої Української Народної Республіки — перед Героями Крут.

29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, приблизно за 130 км від Києва, близько 500 українських студентів, курсантів та бійців вільного козацтва вступили в нерівний бій проти значно більшого більшовицького війська. Вони знали, що шансів мало, але не відступили. Їхній спротив став символом честі, гідності та віри в Україну.

Цей бій дав Києву дорогоцінний час — він дозволив українській делегації продовжити перемовини й наблизити важливий міжнародний крок для державності.

Крути назавжди стали історією про молодість, що не злякалася, і про любов до Батьківщини, сильнішу за страх.

Ми згадуємо Героїв Крут із теплом і болем, як тих, хто мріяв про життя, навчання, майбутнє — але поставив свободу України вище за власну долю.

Сьогодні їхній подвиг звучить по-особливому. Він перегукується з подвигами сучасних захисників, які так само боронять Україну — інколи ціною найціннішого.

🇺🇦 Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо.