31 січня минає рік світлої пам’яті нашого мужнього земляка, воїна Тараса Миколайовича МУСІЄНКА.
Тарас МУСІЄНКО народився 27 березня 1992 року у селі Скороходове. Перші роки навчався у Липівській школі, потім у Талалаївській ЗОШ I-III ступенів, яку закінчив у 2009 році.
Однокласники, друзі, ровесники, вчителі пам’ятають його дружелюбним, безконфліктним, щирим у спілкуванні. Тарас захоплювався спортом, особливо любив футбол і грав у шкільній команді. Із навчальних предметів його найулюбленішими були географія та історія. Він мріяв подорожувати світом. І йшов до цього. Відслуживши строкову службу, працював водієм-далекобійником на різних підприємствах України та за кордоном, таким чином здійснюючи свою мрію — пізнавати світ, намотуючи кілометри за кермом. Якби не війна…
Рівно два роки Тарас стояв на захисті України, разом із побратимами тримаючи оборону на найгарячіших напрямках фронтів — Запорізькому, Харківському.
31 січня 2025-го Тарас Мусієнко загинув на Курському напрямку, два місяці не доживши до своїх 33 років.
Похоронений у його рідному селі Скороходове Талалаївської громади.
Указом Президента України №310/2025 від 20 травня 2025 року солдата МУСІЄНКА Тараса Миколайовича за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Доземний уклін і вічна пам’ять захиснику України! Ніколи не забудемо!