Задля уникнення маніпуляцій стосовно ситуації з громадянином Сєровим Миколою Опанасовичем, повідомляємо наступне: Станом на сьогодні в Копичинецькій громаді знайшли прихисток подружжя Сєрових, що є внутрішньо переміщеними особами з Магдалинівської громади Дніпропетровської області, куди вони після повномасштабного вторгнення прибули як внутрішньо переміщенні особи з Донеччини. Ви часто могли бачити в соцмережах зневажливі дописи від сторінки «Микола Опанасович» на адресу посадових осіб Копиичнецьої міської ради та працівників центру надання соціальних послуг.

Отож, інформуємо:
Відділом соціального захисту населення Копичинецької міської ради прийнято та подано всі необхідні документи на ті види державної допомоги, які пану Сєрову належить отримувати відповідно до законодавства, зокрема:
•⁠ ⁠допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам;
•⁠ ⁠допомогу по інвалідності;
•⁠ субсидію на відшкодування житлово-комунальних послуг.

Також у відповідь на звернення пану Сєрову було надано дрова для опалення, а до різдвяних свят він був включений до списків отримувачів продуктових наборів та отримав відповідну допомогу, при цьому назвавши двох працівниць міської ради «матрьонами» одна з яких, донька місцевого загиблого Героя. Ми розділяємо біль втрати сина, однак просимо з повагою ставитись також до місцевих Героїв та їх родичів.

Що стосується виплат на поховання та встановлення пам’ятника. Міська рада не має правових підстав для їх здійснення, оскільки поховання сина відбулося на території іншої області (м. Львів), що суперечить положенням місцевої та обласної програм, у межах яких громада може надавати таку підтримку. Дана виплата реалізовується безпосередньо у громаді поховання. Фахівці із супроводу ветеранів здійснювали довіз до міста Львова для участі у похованні сина та до Львівської міської ради, яка самостійно займалась похованням та бере на себе подальший супровід та встановлення памʼятника.

Питання щодо забезпечення подружжя Сєрових пральною машинкою також розглядалося. Представники міської ради пропонували можливість придбання вживаної побутової техніки, однак заявник наполягав на новій моделі вартістю близько 20 тисяч гривень, що в свою чергу не виглядає як закриття базових потреб особи. Крім того, пан Сєров звертався з проханням надати безкоштовні послуги перукаря та стоматолога. Повідомляємо, що в громаді відсутні програми надання таких послуг з викликом додому, про що громадянину Сєрову надано відповідне роз’яснення.

Щодо соціального супроводу інформуємо, що соціальні працівники скеровувалися до подружжя Сєрових, однак фактично не були допущені до надання послуг. Зокрема, зафіксовано відмову у прийомі соціальних працівників з мотивів відсутності “спеціальної форми одягу”, яка не передбачена нормативними актами. Соціальні працівники Копичинецької громади – це люди, що допомагають у скрутних життєвих обставинах, а не раби, до яких можна ставитись зверхньо, зневажливо та обзивати. Ці люди щоденно допомагають вести побут сотням мешканців громади і проблем ні з ким окрім пана Сєрова не виникало. Наголошуємо, що соціальні працівники не є обслуговуючим персоналом і не можуть виконувати вимоги, що виходять за межі їхніх посадових інструкцій та законодавчо визначених повноважень. Надання соціальних послуг можливе лише за умови конструктивної взаємодії та взаємної поваги.

З метою пошуку додаткових механізмів допомоги міська рада також консультувалася з колегами з інших територіальних громад, зокрема Магдалинівської. Під час спілкування було підтверджено, що аналогічні труднощі у взаємодії з паном Сєровим виникали і раніше, коли він проживав на території даної громади, що суттєво ускладнювало надання допомоги. «Завдяки» пану Сєрову в Магдалинівській громаді звільнялись фахівці з соціального супроводу, оскільки відмовились допомагати йому у веденні побуту через зверхнє і принизливе ставлення зі сторони отримувача допомоги. Відповідно до інформації наданої Магдалинівською громадою – пан Сєров постійно провокував конфлікти з селищною радою та місцевими мешканцями. Зрештою, пересварившись зі всіма Микола Опанасович переїхав в Копичинецьку громаду де й надалі загострює відносини з місцевими жителями, включаючи родичів загиблих Героїв, що збираються на спільні заходи в Клубі активного довголіття Копичинецької громади.

Пан Сєров регулярно відвідує адміністративні будівлі Копичинецької громади самостійно та без сторонньої допомоги. Справжні мотиви поведінки чи цілі які переслідує пан Сєров невідомі, однак, міська рада і надалі відкрита до співпраці та готова надавати допомогу в межах чинного законодавства, програм і реальних можливостей громади. Також, зазначаємо, що у подружжя Сєрових є донька, 1974 р.н., що проживає на території російської федерації, тому відповідно до чинного законодавства пан Сєров Микола Опанасович і його дружина не являються одинокими.

Просимо оцінювати інформацію об’єктивно та враховувати точки зору усіх сторін.