🕯️Сьогодні минає третя річниця з дня загибелі Владислава Колодрівського…
3 лютого 2023 року війна безжально обірвала життя молодого, світлого хлопця, сповненого мрій, віри й надій. Владислав був не лише відважним воїном, а й доброю, щирою людиною, люблячим онуком для бабусі, яка його виховала, надійним другом і вірним побратимом. Йому б ще жити, будувати плани, кохати, створювати родину, виховувати дітей… Та війна забрала цю можливість, залишивши невимовний біль і порожнечу в серцях рідних та всіх, хто його знав.

🇺🇦 З перших днів повномасштабної війни Владислав чітко знав, де його місце — у строю. Без вагань став на захист Батьківщини, свідомо обрав шлях воїна десантно-штурмових військ. Після спеціальної підготовки з позивним «Зевс» він воював у складі легендарної 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, проявляючи мужність, стійкість і відданість побратимам та Україні.

🕯️ Владислав загинув від ворожого удару під час виконання бойового завдання у селі Червонопопівка на Луганщині. Він віддав своє молоде життя за свободу й незалежність України, за наше сьогодення і майбутнє.

🕊️ У цей день пам’яті згадаймо Владислава добрим словом, схилімо голови у щирій молитві за його світлу душу. Бо він загинув, захищаючи кожного з нас.

🙏 Дякуємо за мужність і боротьбу.
🕯️ Вічна пам’ять і слава Тобі, Герою. 💙💛