Напередодні Дня української писемності та мови представники Великобурлуцької громади вшанували пам’ять Великого Кобзаря – видатного українського поета, національного героя, який є символом України.
Тарас Шевченко понад усе любив рідну українську мову і, перебуваючи більшу половину життя на чужині, їй не зрадив. Чимало віршованих рядків Тараса Шевченка стали пророчими і повчальними. Український поет закликав, навчаючись чужому, не цуратися свого.

25 жовтня 2024 року у Великому Бурлуку біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбувся урочистий захід, в якому взяли участь начальник Великобурлуцької селищної військової адміністрації Віктор Терещенко, представники апарату Великобурлуцької селищної ради, Управління освіти, культури та спорту.

Наголошуючи на важливості державної української мови, Віктор Терещенко зазначив, що під гнітом і пропагандою росії, яка намагалася викорінити з пам’яті нашу історичну спадщину і знецінити мову, Україна перебувала занадто довго. Сьогодні право існування держави та української мови відстоюємо зі зброєю в руках. Керівник відзначив надважливу роль Тараса Шевченка, Ліни Костенко і цілої плеяди українських поетів і письменників у збереженні українського слова. Адже мова – ідентичний код нації.

Звертаючись до присутніх, які навчають підростаюче покоління та популяризують рідну мову, закликав докладати максимум знань і зусиль, щоб юне покоління громади знало і шанувало українську мову – одну з наймилозвучніших мов світу.

Учасники зібрання поклали квіти до підніжжя пам’ятника Великому Кобзареві.