?️Сьогодні провели в останню дорогу нашого хороброго воїна Віталія Рачука?

Віталій проходив військову службу на посаді номера обслуги 1 відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Мріяв після перемоги одружитися з коханою та не судилося?
Загинув 23 жовтня під час виконання бойового завдання в районі села Парасковіївка Покровського району Донецької області. Отримав важке осколкове поранення в артерію, через втрату крові помер.

Наш ГЕРОЙ був відповідальним і працелюбним. Його знали і поважали за порядність, доброзичливість, умілі руки, щире серце та спокійний і врівноважений характер.

? Як розповідає його друг, священник Олександр Леваднюк «Віталій був хорошим другом, вправним майстром, трудолюбивою, добрячою та ввічливою людиною. Працював на будівництві, нікому не відмовляв у допомозі, за що не брався – все робив на совість. Їздив з батьком і братом на заробітки у Польщу. Коли у травні 2022 року на війні загинув його дядько Степан, вони приїхали в Україну. Як Віталія мобілізували, то не шукав відмовок. Казав, що він, як старший з дітей, повинен захищати сестру, братів та батьків, Українську державу. Це була його добра воля – обороняти нашу націю від ворога.
Спочатку навіть не розповідав батькам, що йде на війну, не хотів, щоб хвилювалися… Останнім часом воював на важкому Покровському напрямку. Ми з ним спілкувалися півтора тижні тому. Говорив, що там велике пекло, але був позитивно налаштований. Як всі наші захисники запевняв: «Усе буде добре, боремося до Перемоги». Не скаржився, а мужньо виконував свою бойову роботу. Мріяв після закінчення війни одружитися з коханою дівчиною (вона з Києва) і зіграти весілля. На жаль, ці мрії йому не судилося втілити. Не стало чудової людини і хороброго захисника…»??

?️Вічна пам’ять і слава Герою. Щирі співчуття рідним? Хай Бог допоможе пережити біль непоправної втрати?