Війна, Глевахівська ОТГ, Суспільство
Вічна пам’ять: Герой Віталій Капітоненко з Глевахи загинув за Україну
Сьогодні Глеваха прощається зі своїм мужнім Захисником, Віталієм Григоровичем Капітоненком, який віддав життя, боронячи рідну Україну. Його ім’я назавжди вписане золотими літерами в історію громади як символ незламності та патріотизму.
Віталій Григорович народився 14 вересня 1971 року в селищі Глеваха, де пройшли його дитинство та юність. Після закінчення місцевої школи він здобув водійське посвідчення і все своє подальше життя присвятив професії водія, працюючи в різних організаціях. Він був відомий як надзвичайно працьовита, відповідальна та надійна людина. Його чесність, відкритість, щирість та позитивний погляд на життя робили його душею компанії, а для друзів він завжди був тим надійним плечем, на яке можна було спертися. Віталій не терпів несправедливості і завжди прагнув допомогти тим, хто цього потребував.
Справжній патріот своєї країни, Віталій Григорович не міг залишатися осторонь, коли на Україну прийшла війна. З перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист своєї родини та Батьківщини. Служив у 4-й бригаді оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж», де виконував військовий обов’язок як водій-електрик.
Його бойовий шлях проліг через найгарячіші точки: Слобожанська операція, Соледар, Бахмут, Лимано-Куп’янський та Сіверський напрямки. Разом зі своїми побратимами, ризикуючи життям, він з честю та гідністю виконував найскладніші бойові завдання. Незважаючи на поранення та постійний ризик, Віталій йшов уперед, усвідомлюючи, що захищає найцінніше – життя своєї родини та майбутнє України. Побратими згадують його як надзвичайно відповідального та надійного товариша, на якого завжди можна було покластися.
На жаль, 23 лютого 2026 року, під час виконання військового обов’язку, серце мужнього Захисника зупинилося назавжди. Під час чину похорону голова Глеваської громади Володимир Петренко підкреслив, що війна забирає найкращих, і ціна кожного дня надто висока, щоб опускати руки. Він висловив співчуття родині та вшанував пам’ять Героя.
Державний Прапор України, як символ держави, яку вірно захищав Віталій Григорович, був вручений його дружині. Поховали Героя на кладовищі в селищі Глеваха. Вічна слава та пам’ять сину української землі, який віддав життя за нашу свободу і майбутнє. Пам’ятаємо кожного, хто поклав життя на вівтар перемоги.


