Повернення дітей додому — це надзвичайно важлива місія, яка стосується мільйонів українських родин, чиї життя кардинально змінила війна. Цілісність родин, відчуття безпеки, майбутнє дітей – все це під загрозою, коли маленькі українці опиняються на тимчасово окупованих територіях або в самій росії. Правозахисники оцінюють кількість таких дітей приблизно в 1,6 мільйона. На жаль, точні цифри встановити вкрай складно, адже росія активно приховує інформацію та перешкоджає міжнародному моніторингу. Кожен випадок такого вилучення дитини несе ризик втрати національної ідентичності, руйнування сімейних зв’язків, політичної індоктринації, мілітаризації та залишає глибокі психологічні травми. Проте, попри всі небезпеки та складнощі, процес повернення українських дітей триває. Станом на сьогодні вдалося повернути 2000 дітей, і 339 з них – це результат титанічної роботи Громадської спілки «Українська мережа за права дитини». За кожним таким поверненням стоять місяці кропіткої юридичної, дипломатичної та психологічної роботи. Повернення дитини додому – це лише початок шляху. Це також процес відновлення документів, надання комплексної підтримки родині, допомога в адаптації до шкільного життя та тривала психосоціальна підтримка. Це складний, але вкрай необхідний процес для відновлення нормального життя. У цьому відео ми розповідаємо історію однієї дитини, яку вдалося повернути. Це лише одна історія з мільйонів, але за кожною цифрою стоїть унікальне життя, ціла родина, пережитий травматичний досвід та надзвичайно складний шлях до дому. Повернення дітей – це не просто гуманітарне питання; це питання справедливості, дотримання прав людини та запорука майбутнього нашої країни. Ми маємо говорити про це, говорити голосно, доки кожна українська дитина не буде в безпеці, вдома.