БУРИНСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ СОЛДАТА СЕРГІЯ ПРИТИКУ

Буринська громада провела в останню путь свого мужнього захисника, солдата Сергія Притику. На Алеї Героїв військового сектору міського кладовища зібралися не лише жителі сіл Ігорівка та Клепали, а й численні мешканці Бурині, для яких Сергій був більше, ніж просто сусідом – він був добрим товаришем, працьовитим чоловіком, турботливим господарем та люблячим чоловіком, батьком і дідусем. Його втрата глибоко торкнулася сердець багатьох.

Коридор шани, що простягнувся центральними вулицями міста, став живим свідченням глибокої поваги та скорботи. Люди, для яких провести в останню путь Захисника України – це не просто слова, а щирий поклик серця, продовжували висловлювати свою шану Герою.

“Сергій достойно пройшов свій життєвий шлях”, – звернувся до присутніх на церемонії прощання староста Червонослобідського старостинського округу Роман Кужель. Він згадав молодість Сергія: школу, отримання посвідчення водія у Конотопі та здобуття професії тракториста у Бурині. Його трудовий шлях пролягав через роботу в колгоспі та на підприємстві ПрАТ «Райз-Максимко», де він зарекомендував себе як відповідальний працівник.

Проте, найважливішим випробуванням для Сергія стала оборона рідної землі. 20 травня 2024 року він був призваний по мобілізації до лав Збройних Сил України. До останнього подиху, до моменту героїчної загибелі, він мужньо захищав нашу країну, віддавши за неї найцінніше – своє життя.

Висловлюємо найщиріші співчуття родині та близьким загиблого. Світла пам’ять про Сергія Притику, нашого Героя, ніколи не згасне у наших серцях. Він назавжди залишиться в історії Буринської громади як символ мужності та самопожертви.

Сергій Притика народився 23 березня 1971 року. Його героїчний шлях обірвався 9 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на захисті Батьківщини поблизу села Григорівка Покровського району Донецької області. Увесь цей час родина з надією чекала на його повернення, уважно вивчаючи списки полонених та обмінених. Але доля розпорядилася інакше.

9 листопада 2024 року стало останнім днем земного життя стрільця-гранатометника єгерського батальйону. Його відвага та самовідданість у боротьбі за свободу України назавжди залишаться в пам’яті.

Першими, схилившись у шані, проводжали нашого Захисника до його останнього дому працівники комунального некомерційного підприємства «Буринська лікарня імені проф.М.П.Новаченка». У селі Клепали чин відспівування здійснив Благочинний Буринського округу, настоятель Храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії отець Димитрій.

На Алеї Героїв Сергію Притиці останні земні почесті віддали побратими, рідні, близькі, сусіди та родичі тих, хто вже спочиває у буринській землі, за яку так дорого заплачено. Його пам’ять вшановано гідно, як і належить справжньому Герою.