Історія незламності: пісня, що народжується серцем Олександра Пєтухова

У цей непростий час, коли Україна проходить крізь горнило повномасштабної війни, а кожна громада щодня зустрічає нові випробування, історії сили духу та незламності набувають особливої цінності. Саме такою є історія Олександра Олександровича ПЄТУХОВА, який працює у Музичній школі міста Очакова. Ця людина є яскравим прикладом того, що творчість не знає вікових обмежень, а щира любов до пісні здатна долати будь-які перешкоди.

Понад два з половиною десятиліття Олександр Олександрович присвячує себе поетичній та пісенній творчості. Його шлях до слова розпочався ще в дитинстві, коли він відчував особливу пристрасть до віршування, записував свої думки, римував почуття. З часом це захоплення переросло в справжнє покликання. На сьогоднішній день його творчий доробок налічує понад 50 віршів. Частина з них була покладена на музику, перетворившись на зворушливі пісні про рідне місто, любов до України, людську гідність та непохитну віру в перемогу добра.

Крім зразкового виконання своїх професійних обов’язків у навчальному закладі, Олександр Олександрович здобув визнання як талановитий поет-пісняр. Його творчість знаходить глибокий відгук у серцях слухачів. У січні 2026 року він брав участь у пісенному конкурсі, що проходив у місті Києві. Там він здобув перше місце, вразивши журі глибиною своїх текстів, щирістю виконання та неймовірною емоційною силою. Його виступ став справжньою сповіддю серця, присвяченою рідному Очакову та незламній вірі в майбутнє України.

Незважаючи на поважний вік, Олександр Олександрович залишається активним, сповненим творчої енергії та небайдужим до подій у країні. В умовах воєнного часу, коли повітряні тривоги стали буденністю, а планування майбутнього видається надзвичайно складним, такі люди є справжньою моральною опорою для суспільства. Вони допомагають підтримувати бойовий дух громади, зберігають культурну спадщину та зміцнюють національну ідентичність.

Разом з Олександром Олександровичем у конкурсі брали участь представники громадської організації «Об’єднання талантів “Сузір’я”». Це люди, які, подібно до нього, залишаються вірними мистецтву навіть у найскладніші часи. Їхня участь у творчих заходах слугує чудовим прикладом того, як можна жити повноцінним, натхненним життям, незважаючи на всі життєві труднощі.

Цей конкурс став символом незламності українського духу. Адже поки наші захисники самовіддано боронять державу на передовій, у тилу інші громадяни захищають духовний простір країни – своєю піснею, словом, музикою. Саме такі перемоги, здобуті на сцені, у серцях людей, у щоденній наполегливій праці, формують непохитну віру в майбутнє України.

Яскравим підтвердженням незламності українського духу є рядки з однієї з його пісень, присвяченої рідному Очакову:

ОЧАКІВ.
Над морським лиманом
Стоїть гарне місто
Стареньке містечко
Доблесті віків
В зелені повитий
Рідний наш Очаків
Край морських рибалок
Музикантів співаків

Приспів: Ми навколо славим Місто-наш Очаків
Адже не дамо тобі старіть
Будеш молодіти -2р
Краще виглядати
Із віків дивитись
Розквітай всю мить.

Розповісти може
Це славетне місто
Ворогів набіги
Побиття їх знов
Козацької зброї
Вірність полководців
Тут живуть віками
Слава і любов.

Приспів.

Минають століття
Краще ти з роками
В вільній Украйні
Маєш новий зміст
Хай завжди радіють
Поруч тільки з нами
Мешканці маленьких
Українських міст

Приспів.