22 червня цього року минає 75 років відтоді, як нацист­ська Німеччина напала на Радянський Союз, у складі якого була Україна.

Недільний ранок 22 червня 1941 року – одна  з найсумніших дат в історії всього пострадянського простору, цей день  трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. Розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу. Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок цієї війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн. військових і підпільників, понад 5 млн. цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 млн. жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом, безповоротні втрати України склали 8-10 млн. осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд. тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тис. сіл. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. За даними вчених населення тодішньої України скоротилося з 40 до 27 мільйонів  людей опинилися в окупації, надалі з тавром «зрадників» прийнявши на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами, щоб дати відсіч ворогові.

 День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи. Сьогодні навіть важко уявити масштаб випробувань, болю і горя, що випали на долю минулих поколінь. Ось чому в День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні ми згадуємо усіх тих, хто впав на полі брані, кого замучили у концентраційних таборах, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. 

У нашому місті був проведений мітинг під час якого заступники міського голови   Висоцький В.І. та Кривошея Л.П. разом з працівниками міської ради поклали квіти  до пам’ятника Невідомого солдата. Біля пам’ятника заступник міського голови з соціально-гуманітарних питань Кривошея Л.П., голова Бобринецької районної державної адміністрації Шевченко С.А., заступник голови Бобринецької районної ради Сабліна Н.А. та військовий комісар   Капітоненко М.П. виголосили промови і вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Мітинг продовжився по вулиці Миколаївській, були покладені квіти до пам’ятників, воїнів-інтернаціоналістів, загиблим учням і вчителям міста, до меморіальних дошок воїнам АТО, закінчилась хода в Свято-Миколаївській церкві де відбулася поминальна панахида по загиблих у Великій Вітчизняній Війні та антитерористичній операції. Для ветеранів на чолі з керівником ветеранської організації Тофан Р.І. був організований  поминальний обід, одиноким пенсіонерам  були роздані калачі, за сприяння Запорожця А.М, директора Бобринецького ПТУ № 32  .

В цей день ми схиляємо голови перед святою пам’яттю полеглих, які своїм ратним подвигом, самовідданою працею забезпечили Велику Перемогу, перед мільйонами невинних жертв, яких забрала війна. 

Слава їм, вічна і світла пам’ять!

« повернутися