Настає весняний період, коли багато хто вдається до практики спалювання сухої трави та рослинних решток. Часто таке спалювання сухостою відбувається з хибним переконанням, що це сприяє покращенню родючості ґрунту. Однак, насправді, процес випалювання сухої рослинності знищує корисну мікрофлору, яка відіграє ключову роль у біологічних процесах ґрунту. Відновлення родючого шару землі після спалювання сухостою може зайняти до 5-6 років.

Вогонь, особливо за сильного вітру, швидко поширюється на відкритих територіях. Це становить серйозну загрозу для господарських споруд, житлових будинків, лісосмуг та сільськогосподарських угідь. Дим від спалювання сухої трави не лише погіршує якість повітря та шкодить здоров’ю людей, але й призводить до загибелі тварин, комах та виснажує ґрунт.

За самовільне випалювання рослинності та її залишків законодавство України передбачає адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), громадяни можуть бути оштрафовані на суму від 3 060 до 6 120 гривень. Посадові особи несуть відповідальність у розмірі від 15 300 до 21 420 гривень. У випадках, коли випалювання відбувається на територіях природно-заповідного фонду або має тяжчі наслідки, передбачені значно суворіші санкції.

Також, залежно від конкретних обставин, відповідальність може наставати за іншими нормами. Це включає порушення правил благоустрою (стаття 152 КУпАП) або порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77 КУпАП), якщо йдеться про лісові території.

Тому, перебуваючи на природі, в лісі чи полі, вкрай важливо дотримуватися елементарних правил пожежної безпеки. Одна недбало кинута іскра може призвести до катастрофічних пожеж.

Закликаємо жителів громади обирати безпечні та екологічні способи прибирання території. Компостування рослинних решток, подрібнення гілля та вивезення зелених відходів у спеціально відведені місця є ефективними альтернативами, що значно зменшують ризик виникнення пожеж та зберігають довкілля.