20 лютого, у мальовничому селищі Сарата, що на Одещині, відбулася надзвичайно важлива подія – вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Цей день є символом незламності українського духу та жертовності в боротьбі за свободу та незалежність нашої держави.

Центральною локацією заходу став пам’ятник Тарасу Шевченку – пророку української нації, чиє слово крізь століття надихає на спротив. Саме тут, біля величного Кобзаря, пролунав потужний мітинг-реквієм. Словами «Боритеся — поборете!» надихалися учасники Майдану у 2014-му, і сьогодні ці ж слова потужно звучать на передовій, надаючи сил нашим захисникам.

Цей пам’ятний захід – не просто традиція, а глибокий спомин про ті морозні дні, коли віра в майбутнє України була сильнішою за кулі. Як влучно зазначили ведучі, Алла Москаленко та Олександра Водолазкіна, історія України – це безперервна, героїчна боротьба за право бути собою та жити у вільній, суверенній державі. Ця боротьба триває і досі.

Урочисте відкриття мітингу супроводжувалося виконанням Державного Гімну України – потужного символу нашої єдності, незламності та непохитної волі до перемоги. Ця мелодія завжди нагадує нам про те, за що ми боремося.

Хвилиною мовчання присутні віддали шану тим, хто віддав найцінніше – власне життя – заради нашої свободи та майбутнього. Це момент глибокої скорботи та вдячності.

Особливо щемливим та зворушливим став виступ творчого колективу «Небайдужі» під керівництвом Алли Москаленко. Їхні проникливі слова про «вогонь у серцях» та запальна пісня «Українське сонце» нагадали кожному присутньому: ми ніколи не пробачимо ворогу жодної втраченої душі, жодного зруйнованого життя. Пам’ять про загиблих житиме вічно.

У вшануванні взяв участь і голова Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації Василь Самокиш. У своїй промові він підкреслив, що подвиг Героїв Небесної Сотні став міцним, незламним фундаментом сучасної боротьби за незалежність України, що надихає нові покоління.

Завершальною нотою заходу стала зворушлива пісня «Мамо, не плач», яку майстерно виконала Олександра Водолазкіна під ніжний акомпанемент гітаристки Ірини Царюк. Це пісня про скорботу, любов та вічну пам’ять.

Захід завершився урочистим покладанням квітів до пам’ятника Кобзареві, пошануванням пам’яті полеглих земляків на Алеї Слави та вшануванням воїнів-випускників Саратського ліцею біля меморіальних дошок. Ми пам’ятаємо кожного.

Дякуємо Героям за їхню незмірну мужність та самовідданість. Чин Майдану, подвиг Небесної Сотні, продовжується у героїчних вчинках наших воїнів на фронті. Ми віримо в перемогу!

Слава Україні! Героям Слава!
#ЦеПроСвободу