Воїн світла, що повернувся на граніті: Рік пам’яті Олексія Гука

Сьогодні минають перші роковини з дня загибелі нашого земляка, мужнього захисника та вірного сина України – старшого солдата ГУКА Олексія Олександровича (23.03.1996 – 29.04.2025).

Олексій став до лав Збройних Сил України в липні 2022 року. Як воїна 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка, доля вела його через найпекельніші точки цієї війни: Херсонський напрямок, Бахмут, Макіївка, Вовчанськ…

Олексій був снайпером, а в травні 2024 року його призначили командиром стрілецького відділення. Тоді він взяв на себе відповідальність не лише за виконання бойових завдань, а й за життя своїх побратимів.

Олексій неодноразово отримував важкі поранення. Проте щоразу після лікування та складної реабілітації,
повертався у стрій – туди, де він був потрібен найбільше.

Олексій продовжив службу в 9-му окремому стрілецькому батальйоні. 1 квітня 2025 року був призначений командиром 3-го кулеметного відділення. Це була не просто посада – це була довіра, заслужена щоденною відданістю, професіоналізмом і сміливістю.

29 квітня 2025 року Олексій Гук загинув у районі населеного пункту Вовчанськ на Харківщині. Під час підвозу матеріальних засобів та заміни особового складу на вогневій позиції, ворожий ударний БПЛА обірвав життя старшого солдата. Він пішов у вічність, виконуючи обов’язок до останнього подиху.

За вірність присязі та визначну мужність Олексій Олександрович мав нагороди та відомчі відзнаки. В серпні 2024 року Олексій був відзначений високою нагородою – нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ “Золотий Хрест”. А ще одна нагорода – теж нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ “Золотий Хрест”, довго шукала Героя і вже після його загибелі, в червні 2025 року, вручена батькам.

Жителі села Джугастрове пам’ятають Олексія, як надзвичайно світлу людину. З дитинства він вирізнявся інтелектом та допитливістю: багато читав і легко опановував нові знання. Мав невичерпний інтерес до світу та був прикладом гідного виховання і доброти.

Сьогодні на фасаді школи, де навчався Олексій, відкрито меморіальну дошку. Тепер він щодня зустрічатиме поглядом молоде покоління українців, за майбутнє яких віддав життя.

Схиляємо голови в глибокій скорботі. Висловлюємо щирі співчуття родині Героя.

Вічна пам’ять та слава Олексію Гуку!