Третього травня 2026 року минає рівно один рік з дня загибелі нашого земляка – ОНІЩУКА Олега Степановича, мешканця селища Крижопіль.

Олег став у стрій, коли цього вимагав час. Служив солдатом, старшим оператором 2-го відділення безпілотних наземних комплексів вогневої підтримки.

Третього травня 2025 року, на другий день після свого 45-річчя, поблизу Новоолександрівки на Донеччині ворожий FPV-дрон обірвав його життя.

Він загинув, виконуючи бойове завдання, захищаючи рідну землю та тих, кого любив.

Він був сином, чоловіком, батьком. Життєрадісний, з відкритим серцем та надійний у товаристві – саме таким його згадують рідні та побратими. Його вірність обов’язку не потребує гучних слів. Вона підтверджена вчинком, за який він заплатив найвищу ціну.

Рік минув, але час не стирає імен Героїв. Висловлюємо щирі співчуття родині Олега. Дякуємо за вашого сина, захисника, людину. Низький уклін за його жертву.

Вічна пам’ять.
Герої не вмирають.
Слава Україні.