Волочиська громада в глибокій скорботі. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять героя, мужнього воїна та справжнього патріота — Серветніка Михайла Володимировича. Він народився 1 травня 1983 року в місті Волочиськ. Згодом родина переїхала до Львова, де Михайло закінчив 9 класів. Його батько, Володимир Васильович, був військовослужбовцем, а мати, Зінаїда Прокопівна, працювала на залізничній станції. У сім’ї виховувалося троє синів. Брат Михайла, Сергій, також став на захист Батьківщини і наразі вважається зниклим безвісти.

У 1999 році родина повернулася на рідну землю та оселилася в селі Бальківці. Михайло закінчив Волочиське професійно-технічне училище, здобувши спеціальність столяра. У 2004 році він створив власну сім’ю та переїхав до села Курилівка. Разом із дружиною Марією вони виховали двох чудових доньок — Ілону та Ірину. Михайло був працьовитою людиною: працював на заводі ТОВ «Волочиський цегельник» у с. Користова, а з 2018 року — на підприємстві «Агробізнес».

22 квітня 2024 року його мобілізували до лав ЗСУ. Слідуючи поклику серця, він захищав наш спокій, але в жовтні 2024 року під час виконання бойового завдання на Курському напрямку зв’язок обірвався. Михайло Володимирович був надзвичайно доброзичливою, щирою та товариською людиною. Таким — із доброю посмішкою та великим серцем — він назавжди залишиться у нашій пам’яті.

Громада висловлює щирі співчуття рідним, близьким та побратимам. Розділяємо ваш невимовний біль втрати. Вічна пам’ять та слава нашому захиснику України!

—

Ця трагічна звістка про загибель героя на війні знову нагадує про ціну свободи. Ми закликаємо всіх не забувати подвиг наших воїнів. Схилімо голови в скорботі та молитві за спокій душі Михайла. Вічна слава героям!