14 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Уманське Донецької області обірвався зв’язок із Захисником України, жителем Великомостівської громади Іваном Юрочком («Яструбом»). Відтоді для рідних розпочався довгий шлях болю, надії та очікування. Майже два роки Іван вважався зниклим безвісти, і лише у березні 2026 року стало відомо про його загибель.

Іван Юрочко народився 11 лютого 1990 року у селі Боянець. З дитинства був щирим, добрим і світлим хлопцем. Навчався у Боянецькій школі, згодом здобув професії слюсаря-ремонтника та електрогазозварника у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї. Після проходження строкової служби працював на шахті «Відродження», де зарекомендував себе як відповідальний та сумлінний працівник.

Та найбільшою цінністю для Івана була його сім’я. Разом із дружиною він виховував дітей, радів батьківству та мріяв про їхнє майбутнє. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, який понад усе прагнув бачити своїх дітей щасливими.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Іван без вагань став на захист України. 7 березня 2022 року вступив до лав Національної гвардії України. Його бойовий шлях проліг через найгарячіші точки Донеччини — Курахове, Павлівку, Новомихайлівку, Авдіївський напрямок та інші населені пункти, де точилися запеклі бої. Побратими згадують його як відважного воїна, справжнього друга та людину, на яку завжди можна було покластися.

За мужність і відданість військовому обов’язку Іван був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

Довгі місяці рідні чекали на звістку, вірили та сподівалися. На жаль, війна забрала ще одного вірного сина України. 4 квітня 2026 року Героя провели в останню земну дорогу та поховали у рідному Боянці.

Сьогодні ми згадуємо Івана Юрочка не лише як мужнього Захисника, а й як добру, щиру людину, люблячого батька, чоловіка, сина та побратима. Його життя стало прикладом відданості своїй родині, своєму народові та своїй державі.

Світла пам’ять Герою.

🇺🇦 Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях, у нашій пам’яті та у вільній Україні, за яку віддали своє життя