На черговій сесії Апостолівської міської ради депутати підтримали рішення про припинення діяльності комунального закладу «Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія».

Рішення непросте, але абсолютно обгрунтоване та продиктоване реаліями сьогодення. Для розуміння всіма жителями громади та для уникнення спекуляцій на цій темі, прошу прочитати наступну інформацію:

Центр «Надія» був створений для тимчасового перебування дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах та потребували захисту держави. Проте з початком повномасштабного вторгнення всі діти були евакуйовані за кордон.

У січні 2025 року останніх двох вихованців було влаштовано до сімейних форм виховання. Відтоді за закладом юридично не числиться жодної дитини.

І це, без перебільшення, хороша новина. Адже найкраще місце для дитини – не заклад, а сім’я. Саме на цьому сьогодні базується державна політика у сфері захисту прав дітей: розвиток прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та інших сімейних форм виховання.

Разом з тим повернення дітей (якби вони були) чи розміщення нових дітей у закладі наразі неможливе через безпекові вимоги. Для функціонування такого об’єкта обовʼязково необхідне повноцінне укриття зі спальними місцями для дітей. У Центрі «Надія» такого укриття немає. За мінімальними попередніми розрахунками, його будівництво коштувало б громаді понад 30 мільйонів гривень.

Однак навіть після евакуації дітей заклад продовжував «працювати» та фінансуватися з бюджету громади.

Лише за період з 2023 року по червень 2026 року на його утримання було спрямовано понад 13,3 мільйона гривень, з яких майже 12,9 мільйона гривень – це заробітна плата працівників.

Фактично громада роками утримувала установу, яка не виконувала своєї функції та не надавала послуг дітям.

Сьогодні ми не можемо дозволити собі розкіш витрачати бюджетні кошти на порожні заклади лише тому, що вони існували раніше.

В умовах війни кожна гривня має працювати на реальні потреби та підтримку тих закладів, де є діти. На створення безпечних умов для їхнього навчання та розвитку. На відновлення і модернізацію освітньої інфраструктури громади.

Часи змінилися. Разом із ними мають змінюватися і підходи до управління бюджетними коштами.

13 376 754 грн – саме стільки коштів громади було витрачено на утримання закладу з 2023 року до червня 2026 року. За цей час у закладі не перебувало жодної дитини, а з січня 2025 року – жодної дитини не було закріплено юридично взагалі.

Я дякую депутатам міської ради, які підтримали це важливе та відповідальне рішення.

Розумію, що у багатьох одразу виникне запитання: що буде з будівлею після припинення діяльності закладу?

Забігаючи наперед, хочу повідомити, що приміщення не планується залишати пусткою.

Вже є попереднє бачення щодо його подальшого використання – створення центру тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб та евакуйованих громадян.

Сьогодні така потреба є надзвичайно актуальною. Через війну наша громада продовжує приймати людей, які були змушені залишити свої домівки, однак спеціалізованого житла для їх тимчасового розміщення ми не маємо.

Наразі опрацьовуємо можливості реалізації цього проєкту, ведемо пошук донорського фінансування та вивчаємо механізми отримання державної субвенції на створення такого об’єкта.

Тому мова йде не про закриття будівлі, а про її переосмислення та використання відповідно до потреб сьогодення. Наше завдання – щоб комунальне майно працювало на громаду, а не просто утримувалося за бюджетні кошти.

Зараз розпочато процедуру припинення діяльності закладу.

Ще одним із прийнятих рішень стало дострокове припинення повноважень секретаря міської ради Лесі Міхно.

Перед засіданням секретар міської ради подала заяву на звільнення за угодою сторін. На засіданні заяву було розглянуто та шляхом таємного голосування депутати прийняли одностайне рішення про дострокове припинення повноважень.

Про обрання секретаря міської ради громаду буде повідомлено додатково.

Ознайомитися із всіма рішеннями можна на офіційному сайті громади.