---

Сьогодні Дмитрівська громада переживає особливий день — зустріч захисника Анатолія Тонконіга, який повернувся з ворожого полону. Це довгоочікувана мить, яка об’єднала рідних, друзів, побратимів та всю громаду. Звільнення з полону стало можливим завдяки наполегливій роботі українських перемовників та міжнародних партнерів. Такі повернення дарують надію та підтверджують, що Україна не забуває своїх героїв.

Це мить, на яку з надією чекали рідні, друзі, побратими та вся громада. Повернення з полону — це завжди свято та біль водночас, адже позаду важкі випробування. Але сьогодні сльози радості перемагають.

Зі словами підтримки та вдячності до присутніх звернувся селищний голова Валентин Бойко, який подякував військовому за мужність, незламність і вірність Україні. У своєму виступі він наголосив, що повернення кожного Захисника додому — це велика радість і спільна перемога для всієї країни. Він також подякував усім, хто брав участь в організації звільнення.

Міцними обіймами привітав звільненого з полону Тонконіга Анатолія Юрійовича директор ТОВ «Кропивнянське» Григорій Петрович Салій. У цьому господарстві Анатолій працював трактористом до мобілізації. Відомо, що чоловік потрапив у полон під час виконання бойового завдання на сході країни. Підприємство пообіцяло зберегти за ним робоче місце та надати допомогу в реабілітації.

Щирими та зворушливими були виступи дітей, які вітали Героя віршами, словами вдячності та побажаннями миру. Дитячі голоси, квіти й синьо-жовті прапори створили особливу атмосферу тепла та підтримки. Малеча з гордістю декламувала патріотичні рядки, а їхні щирі посмішки розчулили навіть дорослих.

Найемоційнішим моментом стала зустріч військового з родиною. Сльози радості, міцні обійми та слова любові не залишили байдужими нікого. Дружина та діти довго не відпускали Анатолія, а вся громада зворушливо спостерігала за цим зворушливим возз’єднанням. Саме заради таких моментів українці щодня борються та вірять у Перемогу.

Зі сльозами на очах та словами вдячності Анатолій Юрійович подякував за теплу щиру зустріч всім хто на неї чекав. Він попросив не втрачати віру в Збройні Сили України та підтримувати тих, хто ще в полоні або на передовій. Його голос тремтів, але впевненість у перемозі була непохитною.

Дмитрівська громада щиро вітає Захисника вдома та бажає йому сил, здоров’я, спокою й якнайшвидшого відновлення поруч із рідними людьми. Такі події нагадують, що ціна свободи — надзвичайно висока, і кожен захисник заслуговує на повагу та турботу.

Слава Україні!

---

« повернутися