Шановні жителі Вільшанської громади!!!
Сьогодні виповнюється два роки з дня героїчної загибелі ще одного нашого Земляка, мужнього Героя, вірного сина свого рідного краю Коваля Сергія Анатолійовича.
Сотні людей зустрічали нашого Захисника від м. Шпола до рідного В’язівка та проводжали під час його останньої дороги до с. Петропавлівка.
Того холодного лютневого дня 18 лютого наш Сергійко повернувся до свого рідного села, для того щоб востаннє завітати до знайомого з дитинства двору, востаннє переступити поріг батьківської хати, для того щоб його востаннє обійняли мама, брат, бабуся…
Народився Сергій Анатолійович Коваль 19 травня 1996 року в с. Петропавлівка Городищенського району у звичайній селянській родині. У 2002 році пішов у перший клас Петропавлівської школи. Навесні 2003 року сім’я Ковалів переїхала до мальовничого с. В’язівок, де маленькому Сергійку довелося закінчувати все той же перший клас В’язівської загальноосвітньої школи, в якій він і провчився дев’ять років. Вчителі згадують Сашка як доброго, товариського, веселого, життєрадісного та завжди усміхненого учня. Після закінчення школи вступив до Городищенського професійно – технічного училища, яке і закінчив отримавши спеціальність муляр – штукатур.
У 2016 році був призваний на строкову службу до Збройних сил України. Після повернення до рідної домівки працював різноробочим у ТОВ «Євробудіндустрія».
У молодого, життєрадісного хлопця було безліч планів та мрій на майбутнє, які обов’язково мали здійснитися та втілитися у життя. Але, на жаль, у лютому двадцять другого, як і у мільйонів українців все обірвала клята війна… Коли прийшов час стати на захист України, наш Герой без вагань доєднався до лав Збройних Сил України. Сергій був мобілізований 24 липня 2023 року. Службу проходив на посаді старшого стрільця-оператора 2 піхотного відділення 2 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини А 4978 у званні старшого солдата.
Сергій Анатолійович Коваль був вмілим солдатом та відважним Воїном і з честю до останнього виконував свій військовий обов’язок та був вірним військовій присязі. Загинув наш Земляк під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій 18 червня 2024 року в районі н.п. Берестове Куп’янського району Харківської області.
Двадцять довгих місяців у рідних та близьких Сергія, у всіх його односільчан жевріла надія, що станеться диво – і ми всі почуємо звістку про те що це помилка і наш Захисник залишився живий. Не судилося… І ось, через двадцять довгих місяців наш Захисник повернуся до рідної домівки. Повернувся для того, щоб ми вшанували його востаннє та провели в останню путь…
У нашого Героя залишилися мама, брат, бабуся.
Від усієї громади вкотре висловлюємо їм найщиріші співчуття. Прийміть наш доземний уклін за виховання сина, брата, внука, який був справжнім патріотом України.
Загинув наш Воїн через місяць після того як йому виповнилося 28 років. Лише 28 років… Все життя здавалося попереду…
Вічна слава Герою, відважному Воїну, Ковалю Сергію Анатолійовичу, який тепер з небес охороняє наш мир та спокій!
ВІЧНА СЛАВА ТА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!!!