Як громади готуються до енергетичних викликів: досвід Прикарпаття, Буковини й Закарпаття

Питання енергетичної безпеки нині – одне із ключових для українських громад. Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру змушують органи місцевого самоврядування шукати рішення, які дозволять забезпечити безперебійну роботу шкіл, лікарень, водоканалів, адміністративних установ та інших важливих об’єктів соціальної інфраструктури навіть під час тривалих відключень електроенергії.

У громадах Закарпаття нині активно працюють над розвитком розподіленої енергетики.

«Закарпаття сьогодні серед лідерів у цьому напрямку. Ми працюємо над розподіленою енергетикою, вітровою енергетикою. Понад п’ять тисяч домогосподарств уже мають власні сонячні електростанції», – зазначає Мирослава Ливч керуюча справами Закарпатської обласної ради.

Саме розвиток локальної генерації допомагає області легше проходити складні періоди.

«Січень був випробувальним для всієї України, але ми працюємо над тим, щоб мати власну енергонезалежність», – додає Мирослава Ливч.

У Закарпатській області також діє програма «Energy Help», яка працює за принципом співфінансування з обласного бюджету, бюджету громад та вклад бізнесу. Такий підхід дозволяє залучати додаткові ресурси для реалізації енергетичних проєктів.

«Громада не може бути сама по собі. Потрібно працювати разом на регіональному рівні, напрацьовувати спільні механізми та підтримувати один одного», – каже посадовиця.

У Горінчівській громаді, що на Закарпатті підготовку до майбутніх енергетичних викликів розпочали з аналізу найбільш проблемних об’єктів та пошуку шляхів зменшення споживання ресурсів.

«Ми подивилися критичні точки споживання, були напрацьовані рекомендації щодо поліпшення ситуації та відповідний план заходів», – говорить голова громади Михайло Калинич.

Серед першочергових завдань – модернізація будівель та підвищення їхньої енергоефективності. Водночас громада працює над розвитком власної генерації.

«Це й утеплення фасадів, заміна систем опалення, утеплення дахів, модернізація вікон. Також є потреба у встановленні відновлюваних джерел електроенергії – сонячної та вітрової енергетики», – пояснює Михайло Калинич.

У Глибоцькій громаді, що на Буковині, підготовку до енергетичних викликів розпочали з аналізу власних потреб і можливостей.

«Ми змогли визначити стратегічно, що нам потрібно і куди в першу чергу потрібно вкладати кошти», – розповідає голова Глибоцької громади Григорій Вандзуряк.

Одним із перших кроків стало встановлення сонячної електростанції на водоканалі.

«Маємо вже перші результати – близько 30% споживання водоканалу покривається за рахунок сонячної електроенергії», – зазначає Григорій Вандзуряк.

Наступний етап – забезпечення додатковим живленням місцевої лікарні. Однак найбільш амбітним задумом громади є будівництво сонячної акумуляторної станції потужністю 7 мегаватів.

«Проєктні рішення вже готові. Реалізація цього проєкту дасть можливість мати резервне живлення для всієї комунальної інфраструктури громади», – наголошує очільник громади.

За його словами, проєкт має стати одним із найбільших енергетичних об’єктів на території громади та суттєво підвищити її стійкість до можливих відключень електроенергії.

Представники громад наголошують, що важливу роль у підготовці до енергетичних викликів відіграє співпраця між регіонами.

«Ми обмінялися досвідом із колегами із Закарпаття та Прикарпаття. Щось перейняли в них, щось вони запозичили в нас. Постійне спілкування і консультації дають великий результат», – говорить Григорій Вандзуряк.

Важливим майданчиком для посилення енергетичної стійкості громад став проєкт «Співпраця задля розвитку систем енергетичного менеджменту муніципалітетів Івано-Франківської, Чернівецької, та Закарпатської областей», який реалізується Агенцією розвитку ОТГ Прикарпаття за підтримки «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Данією, Францією, Австрією, Польщею та Словенією.

Проєкт розрахований на рік і має практичну мету – допомогти громадам підготуватися до майбутніх енергетичних ризиків.

«Ми об’єдналися з колегами та партнерами для того, щоб мати більше часу зробити необхідні кроки і краще підготуватися до зими», – зазначає виконавчий директор МАОМС «Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття» Ігор Мельничук.

Одним із ключових результатів проєкту має стати розробка дев’яти концепцій муніципальних енергетичних проєктів. Громади працюватимуть над рішеннями, які допоможуть їм підвищити енергетичну безпеку та залучити додаткове фінансування з європейських програм.

«Учасники матимуть змогу ознайомитися з кращими практиками вже реалізованих проєктів, адже ця ініціатива є продовженням проєкту, який стартував у 2023 році. Практичною частиною навчання стане не лише розробка концепцій енергетичних проєктів, а й одна спільна проєктна заявка від громад для фінансування з можливих програм ЄС. Крім того, у межах проєкту заплановано проведення низки діалогових заходів», – каже координатор проєкту Михайло Івашків.

Ще один важливий напрямок – обмін досвідом між громадами трьох областей. Учасники проєкту вивчатимуть уже реалізовані рішення, проводитимуть спільні консультації та напрацьовуватимуть нові підходи до забезпечення енергетичної стійкості.

«Проєкт покликаний дати громадам кращі практики, експертизу та готові рішення для того, щоб готуватися не лише до найближчої зими, а й до довгострокових викликів майбутнього», – наголошує виконавчий директор МАОМС «Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття» Ігор Мельничук.

Попри те, що Івано-Франківщина є одним із енергетичних центрів України, регіон залишається енергодефіцитним. Тут видобувають нафту і газ, працюють об’єкти електрогенерації, однак область суттєво залежить від зовнішніх ресурсів та рівня споживання енергії домогосподарствами.

«Івано-Франківська область дуже дивна, тому що ми, з одного боку, є продуцентами енергії. З іншого боку, ми є енергодефіцитним регіоном, який дуже залежить від споживання в домогосподарствах», – зазначає доктор технічних наук Максим Карпаш.

За його словами, майбутній опалювальний сезон може виявитися не менш складним, ніж попередній. Причиною залишаються наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру та нестача генеруючих потужностей.

«Ми частково децентралізували систему, але втрати генеруючих потужностей залишаються дуже високими. Приріст нових потужностей поки не компенсує те, що було зруйновано або пошкоджено», – переконаний Максим Карпаш.

Він наголошує, що підготовка до наступної зими має стати спільним завданням громад, енергетичних компаній та державних органів. Від швидкості ухвалення рішень і реалізації нових проєктів залежатиме здатність регіону пройти майбутній опалювальний сезон без серйозних перебоїв.

Зміст дискусії є виключною відповідальністю її авторів та не обов’язково відображає позицію Програми «U-LEAD з Європою», Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії.
#ULEADwithEurope #ulead