22 червня в Україні вшановують пам’ять синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945років.

Цей день нагадує нам про мільйони людських життів, які були зруйновані війною, про біль втрат, що торкнувся майже кожної української родини, та про високу ціну миру.

Ми схиляємо голови перед пам’яттю всіх, хто загинув на фронтах, став жертвою окупації, примусових депортацій, концтаборів та інших трагедій воєнного часу. Вшановуємо мужність і самопожертву тих, хто захищав рідну землю та боровся за право майбутніх поколінь жити у вільній країні.

Сьогодні ця дата набуває особливого значення. Українці знову переживають випробування війною, знову захищають свою Батьківщину та право на мирне життя.

Саме тому пам’ять про минуле є не лише даниною поваги, а й нагадуванням про цінність людського життя, волі та свободи.

Вічна пам’ять всім жертвам війни. Вічна шана тим, хто віддав своє життя за Україну.