З молитвою за Героїв та з вірою в серці: родини Захисників Іваничівської та Павлівської громад відвідали Лішню на Тернопільщіні

20 червня родини загиблих, померлих та зниклих безвісти Захисників Іваничівської та Павлівської громад здійснили поїздку до села Лішня Тернопільської області. Цей день став часом спільної молитви, пам’яті та духовного єднання людей, чиї серця назавжди зберігають найдорожчі спогади про своїх синів, чоловіків, батьків, братів та рідних, а для когось – не згасає надія на повернення найдорожчої людини.
Поїздка була організована за ініціативи голови громадської організації «Герої не вмирають» Софії Дармофал, яка об’єднала родини навколо спільної мети – провести день у молитві, вшанувати пам’ять своїх рідних та відчути підтримку одне одного. Транспорт для поїздки було надано головою Володимирської районної державної адміністрації Юрієм Лобачем, завдяки кому учасники змогли здійснити цю важливу духовну подорож.
Разом із родинами Героїв у поїздці взяли участь духовні наставники громад – секретар єпархіального управління, благочинний Іваничівського благочиння, настоятель Свято-Покровського храму, митрофорний протоієрей отець Андрій, настоятель храму Святих Віри, Надії, Любові та їх матері Софії с. Трубки отець Сергій, настоятель Свято-Миколаївського храму с. Жашковичі отець Богдан, настоятель Хрестовоздвиженського храму с. Колони отець Віктор, які супроводжували родини упродовж дня розділяючи з ними молитву, пам’ять і біль втрати. Також до поїздки долучилися заступник начальника відділу з питань ветеранської політики Володимирської районної державної адміністрації Людмила Прогонюк, секретар Іваничівської селищної ради Наталія Мазурок, фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Іваничівської та Павлівської громад Оксана Куницька та Ірина Матушевська, які щоденно працюють поруч із родинами Захисників, надаючи їм підтримку та допомогу.
У Всеукраїнському храмі-пантеоні Святої Праведної Анни родини взяли участь у Божественній літургії та панахиді за українськими воїнами, які віддали своє життя за свободу та незалежність України. Богослужіння очолив настоятель Всеукраїнського храму-пантеону отець Андрій Любунь у співслужінні з отцем Андрієм та духовенством Іваничівського благочиння. Спільна молитва стала особливим моментом духовного єднання, під час якого кожен звертався до свого Героя, дякував за його мужність, жертовність та безмежну любов до рідної землі. Родини зниклих безвісти зі щирою вірою підносили молитви за своїх найдорожчих, просячи у Господа звістки, надії та їхнього повернення.
Особливо щемливими були миті біля меморіальних плит із викарбуваними іменами полеглих Захисників. До підніжжя плит лягли квіти – символ вдячності, шани та незгасної пам’яті. У мовчанні, крізь сльози та спогади, матері торкалися імен своїх синів, дружини подумки розмовляли з чоловіками, які назавжди залишилися молодими. Тут особливо гостро відчувається ціна нашої свободи, адже за кожним викарбуваним ім’ям – життя, сповнене мрій, планів, родинного затишку та любові, яке було віддане заради майбутнього України.
Під час поїздки родини також відвідали Джерело Святої Праведної Анни. Біля цілющих вод кожен мав змогу зупинитися серед щоденної метушні, побути в тиші, помолитися, попросити у Господа сили пережити втрату, знайти душевний спокій та підтримку для подальшого життя. Для багатьох ці хвилини стали часом внутрішнього діалогу зі своїми Героями, які хоч і відійшли у вічність, але назавжди залишилися жити у серцях найрідніших, а для тих, хто чекає на повернення своїх близьких, – джерелом віри та надії.
Такі поїздки не стирають болю втрати й не зменшують тривоги очікування. Вони не повертають тих, кого забрала війна, але допомагають відчути, що пам’ять жива, що любов сильніша за відстань між земним і небесним, а молитва здатна зігріти серце навіть у найтяжчі хвилини. У спільній дорозі, спільній молитві та спільному мовчанні родини знаходять підтримку одна в одній, черпають сили жити далі, берегти пам’ять і передавати її дітям та онукам.
Щира вдячність усім, хто долучився до організації та проведення цієї поїздки, хто своєю небайдужістю, добрим словом, молитвою та конкретною справою допомагає родинам Героїв знаходити сили жити далі, берегти пам’ять про найдорожчих та передавати її наступним поколінням.
Світла пам’ять полеглим Захисникам і Захисницям України. Нехай Господь береже тих, хто перебуває у невідомості, та дарує сили всім родинам, які щодня несуть свій хрест любові, пам’яті, віри та надії.
Герої не вмирають!
https://ivaselrada.gov.ua/news/1782113219/