23 червня 2026 року минає друга річниця з дня загибелі нашого земляка — Валерія Валерійовича Козака, мужнього воїна, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Валерій Козак народився 11 липня 1975 року в селі Вовківці Теофіпольського району Хмельницької області. Свій трудовий шлях розпочав учителем трудового навчання та креслення у Турівській школі. Після проходження строкової військової служби здобув вищу освіту в Бережанському технічному інституті та працював у Лисогірській гімназії. Певний час працював за кордоном. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком трьох дітей, щирою, працьовитою та відповідальною людиною, яку цінували й поважали рідні, друзі, колеги та односельці. Коли на українську землю прийшла велика війна, Валерій без вагань став на захист Батьківщини. Як справжній патріот, він виконав свій обов’язок перед народом і державою до кінця. 23 червня 2024 року його життя обірвалося під час виконання бойового завдання на Донеччині. Два роки відділяють нас від тієї трагічної звістки, але пам’ять про Валерія не згасає. У спогадах рідних, друзів, побратимів і земляків він назавжди залишиться людиною честі, доброго серця та незламного духу. Сьогодні ми з вдячністю згадуємо його життєвий шлях і подвиг, схиляємо голови перед світлою пам’яттю захисника, який віддав найдорожче за майбутнє України. Вічна пам’ять і слава Герою.