Світла пам’ять Герою Пшеворському Анатолію Володимировичу, який загинув 24 червня 2023 року під час бойового завдання поблизу села Берестове Бахмутського району на Донеччині. Солдат Збройних Сил України Пшеворський Анатолій Володимирович, син Віньковецької громади, віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Анатолій народився 20 червня 1998 року в селі Охрімівці. Тут минуло його дитинство, він навчався, дорослішав, мріяв і будував плани. У родині його виховували з любов’ю, добром і повагою до праці. Після школи Пшеворський Анатолій здобув фах газоелектрозварювальника, але серце тягнуло його до військової справи. У 2017 році він наполіг на своєму — підписав контракт із ЗСУ та пройшов навчання на Яворівському полігоні.

Вирішив здобути освіту у Львівській Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на спеціальність «артилерист». Будучи фізично підготовленим, поступив одразу. Провчився 2 роки, але залишив навчання за власним бажанням — більше до вподоби була практика, а не теорія. Підписав контракт на проходження військової служби в ЗСУ ще на 3 роки.

У складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» прослужив понад 6 років. Був водієм, згодом — стрільцем-санітаром. Брав участь у бойових діях, врятував не одне життя. Відзначений нагородами, подяками, мав посвідчення учасника бойових дій. Йому було лише 24 роки. Похований у рідному селі — на землі, де народився і яку любив.

22 лютого 2024 року Указом Президента України Анатолія Пшеворського посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня — за особисту відвагу, вірність присязі та відданість Україні. 🕯 Вічна пам’ять тобі, Анатолію. Герої не вмирають — вони залишаються в наших серцях. Слава Україні!