Під час 78-ї позачергової сесії Бродівської міської ради рідним полеглих Захисників нашої громади вручили державні та відомчі нагороди, якими воїнів посмертно відзначено за вірність Україні. Нагородження загиблих захисників стало важливою подією для громади, яка вшановує подвиги своїх героїв.

Орденами «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено Андрія Поповича, Андрія Гром’яка та Василя Томашевського. Молодший сержант Віталій Ветров удостоєний почесної відзнаки Міністерства оборони України «Лицарський Хрест». Ці державні нагороди посмертно є символом визнання їхньої мужності та відданості.

🤝Нагороди родинам Героїв передали міський голова Анатолій Белей та в.о. начальника відділення ЦВС 1 відділення Золочівського РТЦК та СП Володимир Пентя. За кожною нагородою — людська доля, обірвані мрії та життя. Пам’ять про героїв назавжди залишиться в серцях близьких та всієї Бродівської громади.

🥀Наймолодшим серед відзначених став Андрій Попович. У двадцять років він доєднався до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем-снайпером у складі 25-ї окремої десантно-штурмової Січеславської бригади. У квітні 2023 року життя воїна обірвалося на Луганщині. Понад два роки його вважали зниклим безвісти. У скорботі за ним залишилися батько, сестра та брат. Тепер назавжди йому 20 років.

🥀Більше року чекала на повернення свого Захисника і родина Андрія Гром’яка. Воїн із Салашки служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади та виконував бойові завдання на Покровському напрямку. Його життя обірвалося в серпні 2024 року під час бою неподалік населеного пункту Парасковіївка. Герою було 42 роки.

🥀Василь Томашевський став на захист держави ще у 19 років, а з початком повномасштабного вторгнення, маючи військову підготовку, став на захист Батьківщини. Служив у 44-й окремій артилерійській бригаді імені Гетьмана Данила Апостола, виконував бойові завдання на найгарячіших точках фронту як розвідник-далекомірник. Василь Васильович загинув під час виконання бойового завдання поблизу Новопавлівки на Запоріжжі. Йому було лише 26 років.

🥀Віталій Ветров своє життя пов’язав із військовою справою. Ще у 2014 році він став на захист України, брав участь в АТО, а з початком повномасштабного вторгнення продовжив боротьбу з російським окупантом. Загинув 14 квітня 2024 року на Донеччині. Рідні довгих дев’ятнадцять місяців жили надією, що він повернеться. Та, на жаль, війна поставила свою крапку в цій історії. Віталій Йосифович загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Тепер навіки йому 43 роки.

Пам’ять про кожного з цих воїнів житиме у серцях рідних, побратимів і всієї громади. Їхній подвиг назавжди залишиться прикладом мужності, відданості та любові до України. Вшанування полеглих захисників об’єднує громаду в скорботі та гордості за своїх героїв.