🕯🥀 Сьогодні минає два роки з дня загибелі нашого земляка, мужнього захисника Сивуна Олега Вікторовича.
1 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Першотравневе Харківської області Олег героїчно загинув, боронячи рідну землю від підступного ворога.
​Він народився 1 грудня 1974 року в селі Куча. Тут зростав, навчався у місцевій школі, а згодом здобув спеціальність лицювальника-плиточника у Хмельницькому ПТУ та деякий час працював в обласному центрі.
Проте доля знову повернула його до рідного краю: останні дев’ять років свого цивільного життя Олег Вікторович працював оператором котельні у Кучанській школі, залишаючи про себе лише добрі й теплі спогади.
​Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він не вагався ні хвилини. Уже 25 лютого 2022 року Олег став на захист держави у складі 3-ї окремої танкової Залізної бригади.
За вірність присязі, мужність та відданість українському народові він був нагороджений відзнакою командира та медаллю «За оборону рідної держави».
​Сьогодні, у ці скорботні роковини, односельці, рідні, близькі та представники влади зібралися разом, щоб віддати шану полеглому захиснику.
Спочатку пам’ять Героя вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів на Алеї Героїв у центрі села Куча, а згодом спільною молитвою на місці його вічного спочинку — на місцевому кладовищі.
​Біль цієї втрати не вщухає, у Героя залишилися мати, донька та брат. Пам’ять про Олега житиме вічно в серцях родини, побратимів, односельців та всіх, хто його знав.
​🙏🇺🇦 Ми схиляємо голови у глибокій скорботі. Низький уклін Воїну за його мужність, жертовність і незламну віру в Україну. Вічна і світла пам’ять Герою!

#новоушиччина_герої