Алея Надії — місце, де живе віра, що кожен повернеться додому

Є місця, де панує тиша. Не тому, що бракує слів, а тому, що кожне слово поступається місцем молитві, спогадам і надії. Саме таким місцем відтепер стала Алея Надії у Микулинцях — простір, створений на знак глибокої поваги до Захисників України з Микулинецької громади, які сьогодні вважаються зниклими безвісти.

За кожною світлиною — людське життя, родина, нездійснені мрії, щира любов до рідної землі та мужність стати на її захист. Для своїх рідних вони не є безвісти зниклими. Для матерів вони залишаються синами, для дружин — чоловіками, для дітей — найдорожчими батьками. Вони — ті, кого щодня чекають удома. І поки є віра, є надія.

Рішення про створення Алеї Надії було ухвалене депутатами Микулинецької селищної ради на пленарному засіданні сесії. На реалізацію проєкту з місцевого бюджету використано 100 000 грн.
За ці кошти придбано металеві конструкції «Алея Надії», бруківку для облаштування території, поребрик, електромонтажні матеріали, газонну траву, декоративний камінь для благоустрою (галька лабрадорит) а також будівельні матеріали для підготовки основи під мощення (щебінь, відсів) та декоративні рослини (ялівець лускатий «Блю Сві» та барбарис Тунберга).

Окрім придбання матеріалів, виконано комплекс робіт з облаштування Алеї: підготовлено територію, встановлено конструкції, змонтовано банери, влаштовано основу із застосуванням щебеню та відсіву, викладено бруківку, проведено благоустрій та озеленення. Кожен елемент цього простору створювався з особливою шаною до наших Захисників і з думкою про їхні родини.
Ця Алея не є пам’ятником. Вона є символом незламної віри. Віри в те, що війна не зможе відібрати найдорожче — надію. Ми не припиняємо чекати. Не перестаємо молитися. Не дозволяємо згаснути світлу, яке веде наших Захисників додому.

Нехай кожен, хто проходитиме повз Алею Надії, на мить зупиниться. Подивиться в очі тих, хто сьогодні залишається у невідомості, і подумки промовить найважливіші слова: «Ми чекаємо. Ми пам’ятаємо. Ми віримо, що Ви повернетеся».

Найближчим часом відбудеться урочисте освячення Алеї Надії за участю родин Захисників, духовенства, представників влади та громади. Запрошуємо всіх долучитися до спільної молитви за наших воїнів, підтримати їхні родини та ще раз засвідчити: Микулинецька громада не забуває своїх Героїв і продовжує чекати кожного з них удома.

Створення Алеї Надії стало можливим не лише завдяки рішенню Микулинецької селищної ради, а й завдяки великому серцю нашої громади. Щиро дякуємо кожному, хто долучився до цієї благородної справи своєю працею, усім жителям громади, які після роботи та у свій вільний час приходили встановлювати конструкції, облаштовувати основу, впорядковувати територію, висаджувати дерева, кущі та квіти.

Кожна година праці, кожен зроблений крок і кожна висаджена рослина стали безцінним внеском у створення місця, яке дарує родинам не лише можливість прийти й побути зі своїми думками, а й відчути підтримку всієї громади. Саме так народжується справжня єдність — коли люди об’єднуються заради тих, хто найбільше потребує тепла, уваги й віри.
Бо надія сильніша за невідомість. Вона живе у серцях матерів, які щодня чекають звістки від своїх синів. Вона не згасає в очах дітей, які мріють знову обійняти своїх батьків. Вона дає сили дружинам, батькам, рідним і всій громаді вірити, що одного дня кожен Захисник, який сьогодні вважається зниклим безвісти, переступить поріг свого дому. І поки ця надія живе в наших серцях, ми чекатимемо. Разом. До останнього.