З глибоким сумом повідомляємо про трагічну загибель нашого земляка, мужнього захисника України, який віддав життя за свободу та незалежність нашої держави.

Борисовський Володимир Володимирович народився в місті Дніпропетровськ (нині Дніпро). Згодом його родина переїхала на постійне місце проживання до міста Лозова, яке стало для нього рідним домом. Навчався у Лозівській загальноосвітній школі № 12, а професійну освіту здобув у Лозівському ПТУ-36.

Знайомі та близькі згадують його як добру, спокійну та працьовиту людину. З юних років Володимир мав щире захоплення — любив риболовлю, яка була для нього джерелом спокою та натхнення. Свій військовий шлях розпочав ще в юності, пройшовши строкову службу у прикордонних військах. У цивільному житті останнім часом працював оператором зернової машини на Краснопавлівському елеваторі, сумлінно трудячись на благо рідного краю.

У січні 2023 року Володимир Борисовський був призваний на військову службу. Він без вагань став на захист Батьківщини.
Старший солдат Борисовський служив на посаді навідника-радіотелефоніста відділення управління взводу зв’язку танкового батальйону військової частини А4741.

Вірний Військовій присязі, виявляючи мужність та стійкість, Володимир Володимирович до останнього подиху виконував свій обов’язок. 28 березня 2025 року в бою за Україну, її свободу і незалежність, серце воїна зупинилося поблизу населеного пункту Розлив Волноваського району Донецької області.

Лозівська громада, земляки та побратими висловлюють найщиріші співчуття доньці Аліні, близьким, друзям та всім, хто знав Володимира. Жодні слова не вгамують біль цієї втрати, але пам’ять про його подвиг житиме вічно в наших серцях.
Низький уклін Герою. Царство Небесне та вічний спокій його душі.