Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях!

Сьогодні минає четверта річниця з дня загибелі Захисника України Павла Олександровича Карпюка, жителя селища Гоща.
Павло народився 26 червня 1995 року в селищі Гоща. Після закінчення Гощанської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів вступив до Соснівського професійного училища, де здобув професію столяра 4-го розряду.
Працював у ковбасному цеху, потім – у Рівному в компанії «Тріолан».

Хлопець професійно займався ракетопланеризмом, дрифтшифтером. Павло був дуже товариським, мрійливим, відповідальним, із загостреним почуттям справедливості, життєрадісним та енергійним.

На захист суверенітету й територіальної цілісності України Павло став у 2016 році. Через свій юний вік і бажання навчатися військовій справі отримав позивний «Студент». Проходив службу у 14 механізованій бригаді імені Романа Великого на посаді водія-механіка БМП. Мав звання старший солдат. Був командиром екіпажу.

Неодноразово за службу отримував відзнаки та нагороди. Після закінчення чергового контракту 2021 року Павло поїхав на роботу в Польщу. Але вже через пів року повернувся в Україну. За тиждень до початку війни хлопець знову повернувся до своїх побратимів у військову частину.

З перших днів повномасштабного вторгнення був старшим розвідником розвідувальної роти на посаді снайпера. Саме бійці 14 бригади проявили неймовірний героїзм під час запеклих боїв поблизу населеного пункту Макарів, що на Київщині. Далі Павло брав участь у боях поблизу Чорнобаївки, на Донеччині та Харківщині.

23 червня 2022 року отримав тяжкі поранення під час ракетного обстрілу міста Бахмут Донецької області. Помер у госпіталі 5 липня. Похоронений герой у селищі Гоща.

Герої не вмирають, допоки живе пам’ять про них! Вічна слава Герою!