На початку липня 1941 року на залізничному мосту через Дністер сталася страшна трагедія: органи НКВС скинули вагони з в’язнями у річку, масово знищивши українців. Від тих подій минуло вже 85 років, але пам’ять про них жива. Сьогодні, як і тоді, Росія повторює злочини комуністичного режиму, тероризуючи та вбиваючи українців. Тому важливо не лише захищати свою волю зі зброєю, а й берегти пам’ять про закатованих предків, чиєю єдиною провиною було бажання жити на вільній землі. Цього дня біля пам’ятного знаку зібралися представники влади та громадськість, щоб вшанувати загиблих поминальним словом і молитвою. Трагедія на Дністрі 1941 року нагадує нам про жорстокість тоталітарних режимів і важливість історичної пам’яті. Ми маємо пам’ятати про ці події, щоб запобігти їх повторенню. Вшанування пам’яті жертв НКВС – це не лише данина минулому, а й попередження для майбутніх поколінь. Нехай ці спогади об’єднують нас у боротьбі за свободу та гідність.