🕯️ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДОДОМУ НА ЩИТІ…
Війна щодня пише свої трагічні сторінки. Вона безжально обриває людські долі, залишаючи після себе невимовний біль, сльози та порожнечу, яку вже ніколи не заповнити. Найважче, коли додому повертаються не живими… Коли замість теплих обіймів рідні зустрічають Героя на щиті.
З глибоким сумом повідомляємо, що 4 липня 2026 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Долинка Пологівського району Запорізької області, загинув наш земляк – КУПРЯШОВ Ярослав Євгенійович, солдат, марксмен 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 6 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини А4010.
Ярослав народився 3 січня 1992 року. Народився і виріс у Гребінках – селищі, яке було для нього рідним від першого до останнього дня. Тут минули його дитинство, шкільні роки, юність, тут він зростав, знаходив друзів, навчався мріяти, працювати й цінувати життя.
Навчався спочатку в початковій школі, нині – Академічному ліцеї, а згодом у середній школі, сьогодні – Опорному закладі освіти «Гребінківська гімназія». Після навчання працював на різних роботах, ніколи не цурався праці. Останнім місцем його роботи став м’ясокомбінат у Фурсах, де його знали як сумлінного, відповідального та порядного працівника.
Але найбільшим покликанням його життя була родина.
Він був люблячим сином для мами Світлани, надійним чоловіком для дружини Оксани, турботливим батьком для сина Ростіслава та донечки Ярослави, дорогим братом для Вікторії. Для своїх дітей він був цілим світом. Для дружини – підтримкою і коханою людиною. Для мами – сином, яким можна було лише пишатися.
У кожної людини є мрії. Ярослав теж мав свої. Хотів жити, працювати, виховувати дітей, бачити, як вони дорослішають, радіти простим сімейним митям. Та війна безжально перекреслила ці плани.
Він віддав своє життя за Україну. За право кожного з нас жити у вільній державі. За майбутнє своїх дітей. За мирне небо над рідною землею.
Смерть Героя – це не лише біль однієї родини. Це рана всієї громади. Ми втратили добру, щиру, працьовиту людину, яка могла ще багато зробити, багато сказати, багато прожити. Але його земний шлях став прикладом найвищої жертовності та любові до Батьківщини.
Жодні слова не здатні втамувати біль матері, яка втратила сина. Не повернуть чоловіка дружині. Не замінять дітям батька. Проте пам’ять сильніша за смерть. Ім’я Ярослава Купряшова назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів, друзів, земляків та всіх, хто знав його.
Схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття мамі Світлані, дружині Оксані, сину Ростіславу, доньці Ярославі, сестрі Вікторії, усім рідним і близьким.
Вічна пам’ять Герою.
Вічна слава Захиснику України. 🇺🇦🕯️

Шановна громадо, про дату та час поховання ГЕРОЯ ми Вас повідомимо завчасно.