Війна, Окнянська ОТГ, Суспільство
Андрій Дорощук: загиблий герой Окнянської громади
Назавжди у строю… Назавжди у наших серцях. Найбільший біль війни — це молоді життя, які вона безжально забирає. Ще вчора були мрії, плани, родинне щастя, попереду мало бути довге життя. Та війна перекреслює все. Вона залишає матерів без синів, дружин — без коханих, дітей — без батьків, а громади — без своїх найкращих людей. Сьогодні жителі селища Окни та всієї громади провели в останню земну дорогу захисника України Андрія Руслановича Дорощука. Андрій став на захист України 28 вересня 2024 року. Служив у мінометній батареї, мужньо, чесно й самовіддано виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі та Україні до останнього. Ті, хто знав Андрія, пам’ятатимуть його добрим, щирим, світлим і надзвичайно порядним. Він умів дружити, завжди приходив на допомогу, був працьовитим, відповідальним, людиною честі та твердих принципів. Саме таким він назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, побратимів і всіх, хто мав щастя знати його. 3 липня 2026 року серце захисника зупинилося у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги від поранень, отриманих під час захисту України. Від імені Окнянської громади щирі слова співчуття рідним і близьким висловив заступник селищного голови Євгеній Ковтун. Чин похорону звершив настоятель Свято-Вознесенського храму селища Окни протоієрей Олексій Діаковський. Немає слів, які могли б полегшити біль матері, дружини, усієї родини. Жодні слова не повернуть найдорожчу людину. Але громада сьогодні була поруч, розділяючи цю важку втрату, схиляючи голови перед подвигом молодого захисника. Тепер Андрій Русланович назавжди вдома. У рідній землі, за яку боровся. А його світла душа — у Небесному війську, серед тих, хто віддав найдорожче за свободу України. Окнянська селищна рада висловлює найщиріші співчуття мамі, дружині, всім рідним, друзям і побратимам Андрія Дорощука. Ми сумуємо разом із вами та розділяємо цей невимовний біль. Світла пам’ять герою. Вічна шана захиснику України. Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у наших серцях і продовжують оберігати Україну з небес.