Сьогодні виповнюється два роки з дня трагічної загибелі жителя Вільшанської громади, воїна та захисника Шендрика Олександра Анатолійовича. У той жаркий літній ранок сотні людей зустрічали нашого захисника від міста Шполи до селища Вільшана, до його рідної домівки. Дорога була встелена яскравими літніми квітами. У цей день ми згадуємо Героя.

Шендрик Олександр Анатолійович народився 14 березня 1974 року в смт Вільшана в сім’ї військового Шендрика Анатолія Олександровича та Шендрик Лілії Іванівни. Дитинство провів у різних куточках світу через службу батька. Початкову школу відвідував у Чернівцях, а середню закінчив у Комсомольську-на-Амурі. Після повернення в Україну навчався в Чернівецькому політехнічному технікумі.

Коли почалася війна, Олександр, отримавши повістку, без вагань з’явився до військкомату та був мобілізований 26 вересня 2023 року. Службу проходив у 110-й окремій механізованій бригаді імені Марка Безручка. Разом із побратимами захищав державу на найгарячіших напрямках Сходу: Авдіївському та Покровському. Саме на Покровському напрямку 10 липня 2024 року обірвалося життя нашого Героя. Олександру назавжди залишилось 50 років.

Він прожив коротке, але гідне життя, віддавши його заради нас, заради миру, заради рідної держави та мирного майбутнього дітей. У цей трагічний день від усієї громади висловлюємо найщиріші співчуття матері загиблого Лілії Іванівні, усім родичам, близьким та друзям. Ми поділяємо ваше горе. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль, але нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав і шанував його.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА СЛАВА ГЕРОЮ!!!