Сьогодні Арсен ДЕРКАЧ мав би святкувати своє 20-річчя…

Вік, коли юнаки будують плани, закохуються, навчаються, мріють про майбутнє. Але для Арсена час зупинився назавжди. Йому навіки 18.

Він був ще таким молодим, але мав силу духу, якої вистачило б на багатьох. У той час, коли хтось лише починав доросле життя, Арсен уже зробив свій найважливіший вибір – став на захист України. Не тому, що був зобов’язаний, а тому, що не міг інакше. Його любов до Батьківщини виявилася сильнішою за страх, а почуття відповідальності – сильнішим за власні мрії.

Розумний, щирий, відважний, із великим майбутнім попереду. Студент, який міг здобувати знання, але обрав боротися за право інших жити під мирним небом. Його мужність, незламна воля, патріотизм і готовність взяти до рук зброю у такому юному віці назавжди залишаться прикладом справжньої любові до своєї країни.

На жаль, сьогодні ми не вітаємо Арсена з ювілеєм. Ми згадуємо його з болем, вдячністю та безмежною повагою. Бо завдяки таким Героям Україна живе, бореться і має майбутнє.

Світла пам’ять та шана Герою!