💔Минуло два важкі і гіркі роки, відколи у боях за Незалежність України загинув наш земляк ВАДИМ СУГЕРЕЙ з Малої Волиці. Вадим був життєрадісний, добрий та веселий. Мріяв створити власну родину, однак війна зламала всі життєві плани. 15 лютого 2024 року Вадим Сугерей став на захист України. 31-річний воїн був мужнім командиром 1 механізованого відділення-командиром машини 2 механізованого взводу 11 механізованої роти 4 механізованого батальйону військової частини А022. Мав позивний «Лісник», виконував свої бойові завдання з великою самовіддачею. Недовгий вік відміряла доля молодому воїну. 18 липня 2024 року життя Вадима обірвалося на полі бою поблизу населеного пункту Макіївка Луганської області. Він отримав поранення, несумісне з життям. 25 липня 2024 року мужнього воїна Вадима Сугерея поховано на кладовищі у рідному селі. У вічній скорботі залишилися мати, бабуся, сестри. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, відповідно до Указу Президента України від 14.01.2025 року № 28/2025 солдат Вадим Євгенович Сугерей нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Вічна і світла пам’ять Герою! Його подвиг назавжди залишиться в серцях українців. Вадим Сугерей віддав найцінніше – своє життя – за мирне майбутнє нашої країни. Ми пам’ятаємо кожного героя, який боронить Україну. Схиляємо голови перед мужністю та самопожертвою. Нехай земля буде пухом. Герої не вмирають!