Оратівська с-ще
Маємо пам’ятати… Кожна втрата на полі бою — це незагоєна рана на тілі всієї ук…
Маємо пам’ятати…
Кожна втрата на полі бою — це незагоєна рана на тілі всієї української нації, за яку ми завдячуємо нашим майбутнім.
22 липня минають треті роковин загибелі Героя-земляка ОМЕЛЯНЧУКА Івана Петровича (13.06.1983-22.07.2023).
Народився та виріс Іван Петрович у селищі Оратів. Тут промайнули його шкільні роки, сюди повернувся після навчання у Вінницькому ПТУ. Створив сім’ю, де в любові і турботі зростали дві донечки, збудував дім і посадив сад. Працював Іван Петрович охоронником в Оратівській райдержадміністрації, а затим – у селищній раді. Він був прикладом сумлінності, відповідальності, людяності і чесності. За першим покликом держави став на захист її суверенності і незалежності у лютому 2023 року. Служив кулеметником стрілецького відділення у складі 40-ї окремої артилерійської бригади ім. Великого князя Вітовта.
22 липня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Терни Краматорського району на Донеччині Іван перестав виходити на зв’язок. 18 довгих місяців рідні не припиняли пошуків та жили між болем і надією. З надією були щоденні мамині молитви і 550 днів очікувань, які, на жаль, не виправдали сподівань. У січні 2025 року підтвердилося, що жорстока війна назавжди забрала люблячого сина, батька, брата. Він поповнив ряди Небесного легіону під час бою, зберігаючи вірність військовій присязі й українському народові.
Низький уклін, безмежна вдячність, вічна пам’ять і слава українському Воїну, який захищав рідну землю та кожного з нас.